Рефат Чубаров, голова меджлісу кримськотатарського народу, 24 жовтня 2022 року:
"Ми маємо внести зміни до Конституції України, де чітко визначити кримську автономію як автономію, яка створена за національно-територіальною ознакою, як форма самовизначення корінного народу Криму – кримськотатарського."
"Нарешті треба визначитися із суб'єктом самовизначення у Криму, із джерелом, якщо хочете, кримської автономії, і цим джерелом є невід'ємне право корінного народу цього півострова на самовизначення у складі незалежної української держави."
Очевидно, що з часом подібних заяв буде більше, і звучати вони будуть все наполегливіше.
Впадає у вічі, що питання доцільності якогось окремого суб’єкта для самовизначення Криму в українській політиці навіть не стоїть. Але півострів і надалі вважається чимось особливим. Хоча за останніх 30 років Україна і світ отримали достатньо суперечливого досвіду функціонування автономій.
Доцільно би було перевести ці дискусії з формату «права для колективів і груп» в «індивідуальне право для всіх громадян України, незалежно від походження, мови, релігії тощо».
В такому разі можна було б звести до мінімуму можливості для відцентрових рухів, одночасно забезпечивши повний спектр підтримки кримськотатарського народу в Криму як корінного. Принаймні в нинішній ситуації і на найближчі десятиліття такий варіант був би найбільш оптимальним.
