На щорічному Глобальному енергетичному форумі Atlantic Council у Вашингтоні (червень 2026) провідні аналітики та практики галузі підбили підсумки двох послідовних глобальних енергетичних криз і окреслили пріоритети для формування стійкості Заходу в умовах наростаючої геополітичної нестабільності.
Головними темами форуму стали нерозривні зв'язки між геополітичними конфліктами, технологічними інноваціями, економічною стабільністю та енергетичною безпекою. Протягом чотирьох років світ пережив два глобальні енергетичні потрясіння: спочатку — різке скорочення російських поставок газу до Європи після вторгнення в Україну, тепер — тривале блокування Ормузької протоки, що вилучило з ринку вже понад мільярд барелів нафти та фактично зупинило роботу найбільшого у світі LNG-експортного терміналу в Катарі.
Попри масштаб потрясінь, аналітики констатують: енергосистеми виявилися стійкішими, ніж очікувалося. Глобальний ринок перебудовує потоки — азійські переробники замінюють близькосхідну нафту постачаннями із Західної півкулі та Росії, а американський зріджений газ заповнює частину катарського дефіциту через спотовий ринок. Утім, ця адаптація не є безкоштовною: витрати розподіляються між трейдерами, переробниками, операторами інфраструктури та урядами, а ефективність переробки знижується через невідповідність якості сирої нафти.
Роль США у цих процесах — помітна, але суперечлива. Адміністрація Трампа намагається переорієнтувати енергопостачання Західної півкулі від Китаю та Росії на американський ринок, тиснучи на Венесуелу і підтримуючи видобуток у регіоні. Каракас під тиском санкцій і дипломатії реформує вуглеводневе законодавство — це може додати ринку 200–400 тисяч барелів на добу. Проте водночас Вашингтон запроваджує тарифи на сталь і алюміній, що підвищує вартість будівництва самої енергоінфраструктури в Канаді, Мексиці та США. Стратегія суперечить сама собі. Додатково — у 2025 році американський бізнес відмовився від понад $35 млрд чистих енергетичних проєктів саме через нестабільність регуляторного середовища.
На технологічному фронті є й позитивні сигнали: компанії X-energy (малі модульні реактори) та Fervo (геотермальна енергетика) вийшли на IPO завдяки точковій держпідтримці через агентство ARPA-E. Проте глобальна конкуренція загострюється — 94% ядерних реакторів, будівництво яких розпочалося за останнє десятиліття, базуються на російських або китайських проєктах, а частка Китаю у виробництві сонячних панелей і акумуляторів перевищує 80%.
Для України матеріали форуму мають пряме стратегічне значення. Країна фігурує водночас як бенефіціар нової газотранспортної інфраструктури — «Вертикального коридору» постачання LNG через Грецію, Румунію, Болгарію та Молдову — і як живий приклад того, яку ціну платить держава за енергетичну залежність. Головний висновок Atlantic Council: стійкість дедалі більше стає такою ж стратегічною метою, як і ефективність, — і потребує системних інвестицій та узгодженої політики союзників, а не лише ситуативної адаптації до чергової кризи.
Джерело Atlantic Council
