У новому серіалі, за всіх переваг драматичного сюжету та талановитої гри артистів, не можна не відзначити грубих спотворень історичної правди в тих сценах, які зображують єврейський погром у Львові рівно 85 років тому — 30 червня 1941 року. Ці спотворення викликають питання про свідомі фальсифікації та бажання творців фільму пов'язати сучасну Україну з переслідуванням євреїв.
Популярний американський історичний восьмисерійний міні-серіал «Нам пощастило» («We were lucky ones»), створений Ерікою Ліпез, став екранізацією книги Джорджії Хантер, яка була натхненна історією боротьби її власної родини за виживання під час Голокосту.
У центрі серіалу, що вийшов на телеекрани всього світу у 2024 році, знаходиться єврейська родина Курц із Радома, члени якої опиняються у різних містах Польщі напередодні Другої Світової війни. Після початку війни сім'я розпадається, рідні люди опиняються у гетто Польщі, а також у СРСР, Італії, Бразилії та Північній Африці. Після закінчення війни ті, хто вижив, намагаються знайти один одного і возз'єднатися.
Частина родини Курц 1941 року живуть у Львові. У четвертій серії одним із найдраматичніших моментів є Львівський погром 30 червня 1941 року. Ймовірно, це перше у світі художнє зображення Львівського погрому у кінематографі.
За сюжетом єврейські персонажі фільму перебувають у Львові в той момент, коли радянські війська вже втекли з міста, і на вулицях розпочинається перша зустріч німецьких військ.
Мені як історику, який читав академічні дослідження на тему антиєврейського насильства тих днів, і бачив десятки фотографій Львівського погрому, кинулися у вічі численні розбіжності та навіть фальсифікації, якими переповнені кадри з цього американського серіалу.
На реальній історичній фотографії 30 червня 1941 року учасники погрому конвоюють євреїв на вулиці Львова — і не видно жодного українського прапора у натовпі львів'ян. Але в серіалі та ж сцена буквально наповнена прапорами України в руках десятків людей:
Це одна з найяскравіших фальсифікацій серіалу: Червона армія та сталінські служби політичного терору тільки-но залишили місто, але весь Львів у фільмі чомусь уже прикрашений українськими прапорами. Навіть голови коней, велосипеди та вивіски на магазинах прикрашені жовто-синіми стрічками, а через вулицю між будинками висять гірлянди жовто-синього забарвлення.
Творці фільму усвідомлено поєднали українські прапорці із нацистськими прапорцями зі свастикою, чим зробили підсвідоме враження у глядачів: «українське = нацистське».
Як жовто-блакитні прапори разом із прапорами Третього рейху могли у масовій кількості опинитися у тисяч мешканців Львова лише за кілька годин після втечі більшовиків — абсолютно незрозуміло та історично недостовірно.
У найжорстокішій сцені побиття єврейської жінки на вулиці Львова на кадрі стирчать одразу три прапорці України, до того ж до них — жовто-блакитна зв'язка квітів.
Натовп городян у процесі побиття євреїв багаторазово скандує у сучасному стилі: «Слава Україні! Слава нашій нації! Слава героям!» Хоча в жодному зі свідчень очевидців немає згадок про такі вигуки під час погрому.
При цьому не можна сказати, що творці серіалу взагалі не вивчали історичних матеріалів про Львівський погром. У фільмі точно показано роботу німецьких кінооператорів з відділу пропаганди вермахту — і це повністю відповідає документальній фотографії з вулиць Львова 30 червня 1941 року.
За коментарями на цю тему я звернувся до історика Андрія Усача, який багато років вивчав матеріали Львівського погрому. Усач — голова ГО «Після тиші» та науковий співробітник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого УКУ, який зараз готує дисерnацію на тему «Місцева колаборація та Голокост в окупованій Україні: Барська округа, 1941–1944».
Далі — прямий коментар Андрія Усача після перегляду уривка зі серіалу.
«Те, що ми зараз називаємо Львівським погромом — це більш історіографічна назва для низки актів антиєврейського насильства, що відбувалися в різних місцях Львова з другої половини 30 червня до вечора 1 липня 1941 року. Він, очевидно, є найкраще задокументованою у візуальних джерелах подією з історії Голокосту в Україні завдяки кадрам кінохроніки та фотографіям.
Тому більш-менш легко можемо ідентифікувати кадри у фільмі, які чітко збігаються з тим, що бачимо і на історичних зображеннях:
- німці-кінооператори на автомобілі,
- група євреїв, яких змушують навколішки йти по міських вулицях і при цьому б'ють,
- чоловіки, а подекуди жінки, які власне б'ють євреїв,
- напівроздягнена жінка, яка просить про допомогу.
Тобто, очевидно, що в цих моментах автори фільму використовують як референси реальні фотографії часів Львівського погрому.
Що є у фільмі, але чого немає на жодних відомих мені історичних зображеннях того часу:
- оці натовпи, які марширують через місто з жовто-блакитними букетами квітів і українськими та нацистськими прапорцями — такого немає навіть на фото з площі Ринок під час проголошення акту 30.06.1941, а тим більше серед натовпів на місцях антиєврейського насильства (є дуже чіткі фото такого плану і жодного прапорця чи т.п. там немає). Взагалі нереально виглядає оця величезна кількість прапорців — де б вони взялися у Львові в першу добу окупації,
- такої великої кількості людей з нарукавними пов'язками, а жінок — так узагалі — пов'язки можна побачити дуже рідко на фото, їх тоді мали носити службовці української міліції, яка щойно формувалася і саме за цими пов'язками їх можна ідентифікувати на зображеннях,
- нацистські антисемітські плакати німецькою мовою, великий магендавид на магазині — це щось більш схоже на ситуацію в самій Німеччині в 1930-х роках, але не на першу добу окупації Львова.
- Взагалі не ясно, чому все в магазинах (вивіски, реклама) польською мовою? Це абсолютно нереалістично для Львова, який в 1939–1941 був під радянською владою.
- Питання про те, що кричали під час погрому: дійсно (не цитую точно, але це є в спогадах) було про «жиди хотіли Сталіна», про «жидо-комуністів» і т.п. Я не пам'ятаю, аби десь у спогадах згадувалося про вигуки «Слава Україні!», та й загалом про такі організовані марші цивільних через місто.
- Мене дуже збентежив фрагмент, де якийсь «офіцер» розстрілює єврея: шо це за польска форма на «офіцерові», який стріляє?! Взагалі не бачив жодних згадок, аби хтось, окрім німців, вбивав за допомогою вогнепальної зброї тоді у Львові, та й стріляли переважно на територіях тюрем.
Мені здається, що в цьому і був більший жах для євреїв — не було явних зовнішніх ознак, за якими можна було серед натовпу виділити самих погромників або тих, хто їх підтримує.
Курт Левін описував, що коли його підводили до воріт в'язниці, то «навколо стояли сусіди-християни — поляки та українці, — які вигукували образи і підбурювали натовп розправитися з «христовбивцями та жидокомуністами». Натовп радісно кричав, коли нас били».
В описах свідка Генріка Шипера наголошується, що «українські міліціонери та вуличний зброд обох народностей [тобто і українці, і поляки — Ш.Б.] нападали на євреїв, знущалися з них і вели їх у двори в'язниць».
Загалом натовп був мішаний, українсько-польський, а в фільмі його цими прапорцями, пов'язками і букетами означили як український, що так насправді не виглядало — це найбільш сумнівний і натягнутий момент в тому фрагменті.
Ствердження, що «ті, хто чинив Львівський погром — це українські націоналісти», це не більше, ніж зручне пояснення. Правда в тому, що це було набагато масовіше явище, ніж тих націоналістів у Львові на той час можна було назбирати.
В українській міліції на той момент могли бути і українські націоналісти, які тільки втекли з в'язниці, і вчорашні комсомольці, які швидко перефарбувалися, і просто опортуністи, які побачили, що є доступ до влади.
У списку команди української міліції на день погрому 30 червня — 1 липня 1941 року я знайшов щонайменше трьох, які перед цим були співробітниками …радянської міліції. Такі «професійні кадри» — ніде не пропадуть.
Я б сформулював склад погромників так: серед погромників були українці, серед погромників-українців — були українські міліціонери, а серед українських міліціонерів — були українські націоналісти. Це був масовіший погромницький рух, аби його звести тільки до націоналістів.
Але творці серіалу зробили атмосферу погрому і сам погромницький натовп дуже національно означеними у бік українців. Але це не підтверджується жодними візуальними джерелами — фото чи кінохроніками», — вважає Андрій Усач.
З усього сказаного вище напрошується такий сумний висновок: у цьому американському серіалі спеціально зробили сцену, щоб прив'язати сучасні реалії України до погрому та навмисне підкреслити українську складову серед учасників антиєврейського насильства.
Цікаво, що єврейські персонажі серіалу взагалі не позначають національності погромників: у їхніх репліках звучать слова «місцеві жителі». При цьому відомо, що напередодні Другої Світової війни поляки становили понад 52% мешканців Львова, євреї — близько 30%, українці —12–13%.
Сайт-агрегатор рецензій Rotten Tomatoes повідомив про 95% позитивних відгуків щодо цього серіалу із середньою оцінкою 8/10. Консенсус критиків на сайті говорить: «В однаковій мірі несамовитий і життєстверджуючий фільм «Нам пощастило» — це чуйно розказана історія про стійкість, яка торкається до сліз завдяки чудовому акторському складу». Рецензія кінокритика Роджера Еберта для Chicago Sun-Times: «Це зухвала і несамовита історія, яка показує весь спектр жахів, які відбуваються, коли ти переміщений, позбавлений опори та людської гідності».
Але, незважаючи на загалом позитивні відгуки в США, російська пропаганда може без змін використовувати фрагмент цього американського серіалу для очорнення України, показуючи його кадри з коментарем: «Погляньте, як американці правдиво зображують масову участь українців у погромі євреїв Львова!»
Академічні статті вчених-істориків про ті події читає лише вузьке коло фахівців. Але такі кінематографічні фальсифікації можуть впливати на уми мільйонів людей у всьому світі — і спрямовувати їх проти України.
Фото: стоп-кадри серіалу «We were lucky ones»
Текст передруковано з Українсько Єврейська Зустріч
Оригінальна публікація тут
