Свіжа весела історія про затримання на хабарі голови Тернопільської обласної ради – це, без сумніву, діамант в короні таких історій. Де з одного боку – декларація високих моральних цінностей, патріотизму і тому подібних чеснот, з другого – звичайне злодійство та вимагання, а з третього, і це найцікавіше – перехід на тему «а чому акцентують увагу на українських патріотах, коли вони оступилися, і не помічають корупції серед малоросів-запроданців».
Звідси частина громадськості та «політичні соратники» розвивають прекрасну в своїй наївності теорію, нібито хтось цілеспрямовано дискредитує таким чином національний рух. А якщо пощастить, то можна взагалі «з’їхати» від відповідальності на «репресіях антинародного режиму проти безкомпромісних патріотів». Хоча вірити в це пасує хіба тим, хто вірить, що Фаріон вступала в КПРС щоб розвалити її зсередини.
Тобто версію про те, що від «патріотів» менше очікують непатріотичної поведінки, взагалі не беруть до уваги. І це дивно, бо більшість з апологетів теорії «антинаціональної змови» називають себе християнами. То мали б знати, що кому більше дано, від того більше і питатимуть. Мали б чути краєм вуха притчу про таланти. Це ж основа всіх основ, матчастина, так би мовити, депутатських груп за християнські цінності у різних радах. А не оці всі фотографії з отцями, іконами, свічками і складними обличчями.
Важливими є очікування суспільства, а не суха статистика, в якому регіоні більше беруть і дають хабарів. Бо люди, голосуючи на виборах, вклали свої емоції, як гроші в магазині. Купивши телефон «в целофані» за тисячу доларів, логічно очікувати від нього кращої роботи, ніж від «загиблика» за 800 гривень з радіобазару. І це не цілеспрямована кампанія проти нових гарних смартфонів з метою відбілити вживані з тріснутими екранами.
Наважусь припустити, що для дискредитації національних, патріотичних та інших чудових «рухів» в Україні більше доклали руку самі «патріоти», аніж агенти Кремля. Що не відміняє факту власне дискредитації.
Ще варто зауважити, що дискредитувати можна щось цілісне, вагоме. Неможливо дискредитувати групу незалежних мажоритарників-рішал, тому що всім і так ясно, що це за фрукти. А от якщо політичний проект бере на прапор ідею, яка є цінною для суспільства, то до цього проекту і вимоги вищі. Від «рухівців», помаранчевих, постреволюційних, зелених, націоналістів чекали не просто бути «кращими за злодіїв при владі», від них чекали слідування їхнім же принципам.
І реакція на їхні проступки була пропорційною до того, наскільки сильні емоції викликали теми, які вони «осідлали». Простіше кажучи, хочеш красти – кради, але скинь, будь ласка, вишиванку і не приплітай сюди Бандеру, Шептицького, Небесну Сотню, Героїв війни… Не дискредитуй це все собою.
Натомість принаймні на Львівщині «хтось» взяв і дискредитував спочатку «рухівців», потім помаранчевих, постреволюційних, націоналістів, «галичан»... В інших регіонах, підозрюю, були свої тригери, якими оперували політики.
Аналогічно, до речі, відбувається з церквами, з наукою, і що зараз найгірше – з військовими і волонтерами. Бо діячі, що не спроможні згенерувати жодної нової ідеї, працюють як «анти-Мідаси» української політики – обмазують лайном все, до чого доторкнуться.
Тому дозволю собі повторити тезу, яку вже колись говорив - якщо не буде механізму самоочищення, ми приречені і надалі замість політики і партій мати в країні технологію і проекти.
P.S.: На судовому засіданні «свободівець» і голова Тернопільської облради заявив, що йде війна і треба допомагати, виносити практично останнє з хати, щоб перемогти. А ще пан Головко припустив, що ця справа може бути пов'язана з його політичною діяльністю і принциповою позицією щодо московської церкви.
Тут, як бачите, флеш-рояль.
