Напад на Україну змусив європейських політиків зрозуміти, що Росія становить реальну загрозу. І що не можна покладатися лише на військову парасольку США, а потрібно зміцнювати власну обороноздатність.
Польща прагне мати більшу армію та нову військову техніку
Польща віддавна мала амбітні плани щодо модернізації війська, проте з різних причин значна їх частина так і залишилася на папері. Але в останні кілька місяців спостерігається значне прискорення.
За витратами на оборону Польща наразі займає 18 місце у світі. Ця позиція скоро покращиться, адже витрати з 57 мільярдів злотих, запланованих на 2022 рік, зростуть до 97 мільярдів злотих у 2023 році. Це пов'язано з новим законом про захист вітчизни, який передбачає більш ніж удвічі збільшити чисельність збройних сил та їх модернізацію, а також збільшити витрати на ці цілі до 3% ВВП.
Польське військо, чисельність якого нині становить близько 111 тисяч професійних військових і 32 тисячі військовослужбовців Сил територіальної оборони, планується збільшити до 300 тисяч солдатів (250 000 професійних + 50 000 тероборони). Планується запровадити добровільну основну (первинну) військову службу, систему стимулювання кандидатів на службу в армії і більш гнучкі правила просування по службі, а також спростити механізми набору та збільшити чисельність резерву.
Більшу армію слід буде забезпечити відповідним озброєнням, а також поповнити запаси зброї та амуніції, що у великих кількостях були передані Україні. Масштаби замовлень на нове обладнання вражають. За оцінками, вартість закупівель озброєнь, запланованих до 2035 року, становитиме майже 600 мільярдів злотих. При цьому слід пам’ятати, що додаткові витрати на впровадження, обслуговування, модернізацію, а згодом списання закупленої техніки в довгостроковому плані будуть удвічі більшими, тобто приблизно 1,2 трильйона злотих. Це астрономічні суми.
Власне виробництво
Кожна держава намагається закупити якомога більше зброї на своєму внутрішньому ринку, тому що це дозволяє стимулювати економіку. За часів Варшавського договору Польща мала потужну оборонну промисловість, і хоча частина заводів була продана іноземному капіталу, багато з них залишилися в державній власності. З’явилися також нові приватні компанії, які пропонують, серед іншого, ударні безпілотні авіаційні комплекси Warmate або інноваційну систему збивання дронів від фірми Hertz. Однак, згідно з наявними розрахунками, на польських заводах буде розміщено замовлення лише на 26% від запланованих витрат (а це приблизно 138 мільярдів злотих).
Візитівкою польської зброї стали гаубиці Krab, комплекси Warmate і переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun, які настільки успішно зарекомендували себе у боях в Україні, що їх придбала навіть армія США. Фахівці також високо оцінюють польські радари та системи управління вогнем. Машини Jelcz, що випускаються в декількох модифікаціях, використовуються як транспортні платформи для різних систем озброєння, в тому числі іноземних.
Варто також додати, що вже багато років в Польщі виготовляють сучасну стрілецьку зброю (наприклад, карабіни Grot) та боєприпаси різних калібрів. Є багато нових розробок, деякі з яких уже запущені, а деякі невдовзі будуть прийняті у виробництво, наприклад, бойова машина піхоти Borsuk, або автомобіль розкидного мінування Baobab-K.
Великий шопінг в США
Ще до початку війни Польща замовила 32 багатоцільових літаки п’ятого покоління F-35 і дві батареї (16 пускових установок) зенітних ракет Patriot,а зараз подала заявку на купівлю ще шести батарей. Інше замовлення стосується 250 танків M1 Abrams в останній версії та ще 116 старіших танків Abrams, які досі використовувалися морською піхотою США.
Місяць тому було надіслано запит на придбання 96 вертольотів AH-64E APACHE в новітній версії GUARDIAN.
Сполучені Штати постачають Польщі багато іншої зброї, в тому числі керовані крилаті ракети для літаків F16, а нещодавно передали ще 5 використовуваних транспортних літаків C-130E Hercules.
Однак не все можна купити в США. Коли Польща спробувала замовити 500 HIMARS, виявилося, що це більше, ніж їх було вироблено всього разом. Через обмеження виробничих потужностей американці поставлять спочатку 20, а потім ще приблизно 200 пускових установок дальньої дії.
Значно менше зброї Польща купляє, наприклад, у Великій Британії (зенітні ракети CAMM, що запускаються з пускових установок iLauncher, інтегрованих з польською системою управління вогнем, колісною машиною та радаром Soła) та в Італії - багатоцільові вертольоти AW149.
Романс з Південною Кореєю
Ця країна на сьогоднішній день є восьмим у світі експортером зброї, а в серпні цього року президент Юн Сок Йоль заявив, що його мета — вивести країну в четвірку провідних світових виробників. Ці плани реальні, адже зброя з Кореї дешевша, вона сумісна з системами НАТО, а поставки відбуваються швидше. Крім того, Корея заявляє про готовність виробляти частину спорядження в країнах, яким продає зброю, а також може передавати деякі технології.
Польща дуже зацікавлена скористатися цими можливостями, тому в липні цього року підписала контракт з двома південнокорейськими компаніями на 980 танків K2 Black Panther, 672 самохідних гаубиць K9 Thunder і 48 винищувачів FA-50. Перша партія з 180 танків і 212 гармат буде виготовлена в Кореї, частина з них вже відправлена і перебуває в дорозі. Виробництво решти буде налагоджено в Польщі, при чому вони будуть адаптовані до європейського театру воєнних дій.
Суперечки викликала закупівля гаубиць K9, дуже схожих на польські Krabʼи, виробництво яких триває і буде продовжуватися для потреб України та Польщі. Здається, що в даному випадку йдеться про те, щоб отримати таке обладнання в найкоротші терміни.
Легкий винищувач FA-50, який також може використовуватися як ударний і навчально-тренувальний літак, має стати підсиленням для 48-ми літаків F-16, які перебувають на озброєнні ВПС Польщі більше десятка років, але наразі недоступні для покупки.
Вже підписаний контракт на 288 пускових установок K239 Chunmoo, з яких перші 18 будуть доставлені до Польщі в 2023 році. Вони несуть два контейнери з ракетами калібру 239 мм з дальністю 80 км, або 600 мм з дальністю 290 км. Цікаво, що вони можуть нести ракети, які використовуються в американських HIMARS. І також будуть «полонізовані».
Це ще не кінець, адже зараз на полігоні проходить випробування БМП AS21 Redback, яка могла б працювати у складі «важких» дивізій з танками Abrams.
Чи це реально?
Варто зазначити, що замовляються дуже сучасні зразки озброєння, корисність яких у сучасній війні доведена в Україні. Тому, якщо окреслені вище плани будуть успішно реалізовані, за кілька років Військо Польське стане другою (після США) сухопутною армією в складі НАТО.
Але чи вдасться? Багато людей мають щодо цього серйозні сумніви.
Перша загроза – це вартість закупівлі великої кількості найсучаснішої зброї, а також ще більші витрати на її експлуатацію. Також зростуть витрати на персонал через збільшення особового складу армії. І те, й інше ляже важким тягарем на економіку, навіть за оптимістичного сценарію, якщо високі темпи розвитку економіки збережуться. Також необхідно взяти до уваги питання, як довго польське суспільство віддаватиме перевагу гарматам над маслом.
Друга проблема випливає з демографічної ситуації і зводиться до того, чи вдасться знайти 150 тисяч нових кандидатів на службу в армію. І якщо так, то як це вплине на ринок праці?
І, нарешті, третя проблема. Більшість поляків не мають ілюзій, що навіть якщо Росія програє війну і буде змушена піти з окупованих територій України, вона перетвориться на демократичну та миролюбну державу. Відхід Путіна не обов'язково призведе до зміни моделі влади та її довгострокових пріоритетів. Але через деякий час напруга спаде і постане питання, чи обов’язково Польща повинна бути військовою потугою, і чи парасольки НАТО та тіснішої співпраці з країнами Європейського Союзу недостатньо для підтримки безпеки?
Якщо все це підсумувати, то легко уявити, що невдовзі польські політики захочуть або будуть змушені скоригувати плани модернізації та розвитку польських збройних сил у бік зменшення. Це може статися вже за рік, якщо (а це ймовірно) в результаті виборів у Польщі відбудеться політична зміна варти і буде сформований новий уряд.
Але як воно буде насправді, покаже час.
