Українське інформаційне поле дуже емоційне та чутливе. Це й не дивно, але далі стає тільки гірше.
Можливо, для когось буде таємницею, але у нас активна ділянка фронту розтягнута на близько 800 кілометрів. Там постійно точаться важкі і масштабні бої, які супроводжуються жертвами і втратами. Для прикладу, на одній з ділянок фронту кілька днів тому вдалось зупинити прорив ворога, втративши два десятки українських захисників (більшість з них поранені). І це на маленькій ділянці. Такі бої точаться щодня. І за сухими цифрами, оголошеними Генштабом ЗСУ кількості штурмів, стоять важкі бої та втрати.
Інформаційна тиша про інші ділянки аж ніяк не означає, що так ворог знає менше. Все, що треба з військової точки зору вони знають і мають можливість збирати інформацію без використання наших ЗМІ та соцмереж.
Сталося так, що найбільше в нас говорять про ситуацію навколо Бахмута та в самому місті. Це логічно і зрозуміло – найважче місце для оборони, найбільше обстрілів, найжорстокіші бої. Але на фоні боїв в цьому районі впродовж останніх п’яти місяців ми потрапили до певної міри під вплив російських інформаційних операцій.
На вістрі цих операцій – Пригожин, керівник та спонсор найманців, що називають себе ПВК «Вагнер». Кожна його фраза, заява, дія викликають реакцію, активно обговорюються, розбираються на молекули й на підставі цього формуються різного роду теорії. Він провокує, викликає емоції, змушує реагувати українське суспільство. Бо всі його заяви транслюють та обговорюють ЗМІ, телеграм-канали та різного роду експерти.
Така ситуація вже була на початку повномасштабного вторгнення. Коли російська армія провалилась за три дні, в українському інформаційному полі з’явився терорист і вбивця Гіркін/Стрєлков. Його слухали, цитували, рекомендували й не тільки на кухні, а й топові експерти та ЗМІ. Він говорив, на перший погляд, дуже приємні для українського вуха речі. Але як агент ФСБ він виконував завдання – впливав на українців та дезінформував їх.
Таким був і проросійський блогер та зрадник України Юрій Подоляка. 15 січня 2023 року РНБО наклала на нього санкції, а 3 квітня цього року СБУ повідомила про підозру через роботу на Російську Федерацію проти України. "Знаходячись на території країни-агресора, він бере активну участь в інформаційно-психологічних операціях російських спецслужб", — йдеться в повідомленні СБУ. А ще рік тому він був такою собі «золотою серединою» («бо правда десь посередині») та активно дезінформував українців.
Тепер в інформаційному полі новий російський інструмент – Пригожин. Він чомусь розказує чи програшна у нас ситуація в Бахмуті, він коментує наші успіхи та невдачі, визначає як має продовжуватись війна, що має робити вся армія Росії та Сили оборони України. Всі ці питання не те, що не в його компетенції, про більшість з них він навіть не має реального уявлення.
Вбивця та корупціонер став головним спікером про ситуацію в Бахмуті та військовим експертом і джерелом інформації про настрої в оточенні Путіна. Немає і дня коли б у нашому інформаційному полі не обговорювали його заяви. Фактично він задає тон того про що ми говоримо і пишемо, з якими питаннями ідемо до Сил оборони та влади.
Щоб уникнути впадання в залежність від російських «інтерпретацій» про ситуацію в Бахмуті, треба слухати повідомлення Генштабу та речників Сил оборони, а не вимагати коментувати заяви Пригожина. Оцінювати російські можливості та сили варто на підставі даних військових, що зустрічалися з російською армією на полі бою та інформації від ГУР, а не псевдо-істеричних заяв «повара».
Подальшу долю Росії будуть вирішувати українські військові разом із США та Китаєм, а не серійні вбивці та кати, що заробляють на смерті.
Наша звичка тягти в інформаційне поле різного роду російське сміття, яке на чиюсь думку «може протистояти Путіну», «опозиційне до режиму», «показує реальний стан справ в Росії» дає тільки негативний результат. Крім того, часто – це є чисто людським бажанням видати бажане за дійсне. Бажанням, щоб в російських елітах дійсно стався розкол, щоб нарешті різні «вежі» Кремля почали по-справжньому воювати між собою. Щоб приватні військові компанії вступили в боротьбу з генштабом і повбивали один одного.
P.S.: Питання на які варто собі відповісти, коли вчергове почуєте Пригожина: Чи може в державі з авторитарним режимом жити людина, яка публічно критикує владу? Чи може в централізованій структурі управління існувати автономний підрозділ? Чи може підрозділ, створений російськими спецслужбами виступати проти Росії, її влади чи силовиків. Що стається в Росії із неугодними режиму людьми? Ці відповіді допоможуть вам за жодних обставин не потрапити в пастку, вміло розставлену російськими спецслужбами.
Телеграм канал автора – БОЄ
