Оригінальна публікація https://zaxid.net/viyna_v_ukrayini_i_vibori_v_pivnichnomu_rayni_vestfaliyi_n1542924
Автор - Сергій Стельмах
Ми могли б залишити поза увагою регіональні вибори в Німеччині, як це було, наприклад, із нещодавніми виборами в землі Шлезвіґ-Гольштайн, якби не важливість цього регіону для «світлофорної коаліції» в Бундестазі. Фактично, підсумки волевиявлення в цьому густонаселеному регіоні є своєрідним маркером для всієї Німеччини. Варто хоча б нагадати, що 2005 року після поразки СДПН у Північному Райні-Вестфалії тодішній канцлер Ґергард Шрьодер навіть оголосив дострокові федеральні вибори. Для нас важливим є також те, що вибори 15 травня відбулися багато в чому під знаком війни в Україні, а чинні переможці – християнські демократи (ХДС) і «зелені» («Союз 90/Зелені») – не в останню чергу використовували тему війни в Україні у своїй передвиборчій агітації. Разом вони набрали 53,9% голосів виборців і при цьому «зелені» досягли свого найбільшого історичного максимуму у 18,2%, збільшивши свої показники на 11,83%. Це навіть дозволило співголові партії Рікарді Лянґ заявити увечері після завершення голосування, що «зелені» стають народною партією. Однак найважливішим наслідком цих виборів стала поразка есдеків і лібералів (Вільна демократична партія – ВДП), які спільно зі «зеленими» формують урядову коаліцію в Бундестазі. Тож і правляча досі в Північному Райні-Вестфалії коаліція з християнських демократів і лібералів («чорно-жовта») припиняє своє існування. Якщо додати до цього повний провал есдеків на виборах у Шлезвіґ-Гольштайні, де вони втратили 11,3% голосів виборців, а переможцем з приголомшливим результатом стали «християнські демократи», то результати виборів надсилають поганий сигнал канцлерові Олафу Шольцу і лідеру «вільних демократів», міністрові фінансів Крістіану Лінднеру.
Як зазначають німецькі оглядачі, це була одна з найбрудніших передвиборчих кампаній, яка супроводжувалася злиттям компроматів, взаємними звинуваченнями і відвертими провокаціями. Частково я вже про це писав у своїй попередній статті, зокрема про провокації щодо «зелених». Есдеків звинувачували за їхні тісні зв’язки з росіянами і непослідовну позицію щодо надання важкого озброєння Україні. Відзначився і колишній мер Дюссельдорфа есдек Томас Ґайзель (Thomas Geisel), який у полеміці з українським послом Андрієм Мельником висловив сумніви в тому, що Росія веде в Україні «війну на знищення» (Der Western, 24.04.2022). До цього додався і нещодавній скандал з представницею СДПН міністеркою оборони Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht), яка на пасхальні дні вирішила відправитися у відпустку на гвинтокрилі Бундесверу, прихопивши зі собою свого 21-річного сина, котрий примудрився викласти світлини в Instagram. В інтернеті з’явився навіть мем: «Немає гвинтокрилів для України? Вони нам самі потрібні!» При цьому Шольц продовжує захищати свою однопартійку, заявляючи, що планує з нею працювати і надалі. Відзначилися й відверті невдахи останніх перегонів – вільні демократи. Лінднер, який і так в останні місяці зазнає критики як міністр фінансів, примудрився стати справжнім «героєм» молоді за свою фразу – «краще взагалі не управляти, ніж управляти погано». Лише лібералка Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн (Marie-Agnes Strack-Zimmermann) – голова комітету з оборони Бундестаґу – послідовно відстоює позицію з надання важкого озброєння Україні. Можливо тому, що бачить послідовне зменшення своїх прихильників серед виборців, вільні демократи демонстративно вийшли із зали під час доповіді Шольца на засіданні комітету з оборони 13 травня. Їхнє вибачення потому, як бачимо, не додало прихильників (F.A.Z., 13.05.2022).
Передвиборча програма «зелених» загалом не вирізнялася революційністю, а головним вони вважали перетворення Північного Райну-Вестфалії на «перший кліматично нейтральний промисловий регіон у Європі». Їхня земельна лідерка Мона Нойбаур (Mona Neubaur) маловідома виборцям, а тому федеральні міністри від партії – Анналєна Бербок і Роберт Габек – намагалися максимально її підтримати. Виступаючи на передвиборчих мітингах, вони акцентували увагу не стільки на місцевих проблемах, скільки на питаннях зовнішньої політики і підтримки України. Тому вражаючі результати «зелених» на виборах – це результат їхньої зовнішньої політики. А ще – місцевих «християнських демократів».
Тема війни в Україні посідала чільне місце в передвиборчих промовах останніх. Як відомо, голова ХДС Фрідріх Мерц нещодавно побував у Києві, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і відвідав місця масового вбивства росіянами українців в околицях столиці (Die Zeit, 04.04.2022). Зрозуміло, що після відмови Шольца і президента Франка-Вальтера Штайнмаєра зробити подібне, це був дуже сильний піарний хід. Після цього будь-які аргументи з боку есдеків на критику опозиції щодо повільного постачання важкого озброєння Україні виглядали доволі слабкими. Не оминув теми України і нинішній переможець передвиборчих перегонів, земельний прем’єр-міністр Гендрік Вюст (Hendrik Wüst). Він взяв участь у мирній демонстрації і став на коліна з поваги до полеглих українських воїнів, закликав допомагати українським біженцям і відвідав їхній табір, де перед об’єктивом телекамер заявив російському президенту, що «страх в очах українських дітей буде переслідувати його до кінця життя». 46-річного Вюста називають «політик Slimfit», який лише нещодавно очолив уряд у Північному Райні-Вестфалії, але намагається змінити не тільки стиль управління, але й створити образ відкритого для суспільства молодого політика. В його урядовому кабінеті стоїть улюблений гірський велосипед (нам це щось нагадує, чи не так?). Його стосунки зі співробітниками завжди доброзичливі, він розставляє пріоритети і заохочує ініціативу підлеглих. Хоча, за твердженням німецьких ЗМІ, як у професійного політика у нього в минулому були й неоднозначні висловлювання і дії, які викликали критику. Але Вюст належить до молодого покоління політиків християнських демократів, як і його колега, переможець виборів у Шлезвіґ-Гольштайні, 49-річний Даніель Ґюнтер (Daniel Günther), чия енергія в «кризові періоди» видається виборцям більш привабливою.
За результатами виборів можливі різні варіанти коаліції. Наразі більш пріоритетною для ХДС виглядає об’єднання із «зеленими». Не випадково «християнські демократи» в останні дні з ними відверто загравали, вихваляючи Бербок і Габека, критикуючи есдеків та «вільних демократів» (F.A.Z, 13.05.2022). Та й 66-річному Мерцу треба поспішати, оскільки на наступних виборах 2025 року йому дихатимуть у спину 40-річні однопартійці Вюст і Ґюнтер. А ще не забуваймо і про канцлерські амбіції Габека від «зелених». Не хочемо наврочити, але в сучасній політичній історії ФРН був 1972 рік, коли батьки сумнозвісної «східної політики» (Ostpolitik) канцлер-есдек Віллі Брандт і його віцеканцлер та міністр іноземних справ Карл-Дітріх Ґеншер (ВДП) опинилися під загрозою «вотуму недовіри» в Бундестазі. У будь-якому разі нині «золота карта» належить «зеленим». Вони можуть досягти тактичного успіху, об’єднавшись з ХДС, що може негативно позначитися на федеральній «світлофорній» коаліції, або ж, заради стратегічної мети, залучити до коаліції лібералів і стабілізувати урядову коаліцію. У німецькому політикумі відбуваються тектонічні зрушення, і не в останню чергу завдяки війні в Україні.
