З 15 по 17 червня 2026 року лідери країн Великої сімки збираються в Евіані-ле-Бен (Франція) на щорічний саміт. У порядку денному — торговельні дисбаланси, залежність від китайських поставок рідкоземельних металів, регулювання штучного інтелекту та скорочення міжнародної допомоги розвитку. Місце обрано символічно: саме у Франції 1975 року відбулася перша зустріч G6 — у відповідь на нафтовий шок і розпад Бреттон-Вудської системи.
Париж, як організатор саміту, свідомо апелює до витоків формату. Структурні виклики сьогодення — енергетична нестабільність (посилена війною навколо Ірану), промислова надвиробничість Китаю та зростання глобального суверенного боргу — відлунюють кризи 1970-х. Додатковим тлом є «тарифна епопея» Трампа: попри початкову загрозу максимальних мит, усі країни G7 врешті уклали рамкові угоди зі Вашингтоном, хоча напруга залишається.
Для України ключове значення має дискусія щодо критичних мінералів: Китай вже демонстрував готовність використовувати монополію на переробку рідкоземельних елементів як геополітичний інструмент. Франція ініціює створення постійного секретаріату G7 з цього питання, що може стати важливим механізмом координації для країн, залежних від союзницьких ланцюгів постачання. Паралельно різке скорочення офіційної допомоги розвитку з боку всіх членів G7 у 2025 році звужує простір для підтримки країн на кшталт України в рамках традиційних інструментів фінансування.
Джерело: Atlantic Council