Саме таке твердження треба прийняти, змиритись з ним, а всі подальші дії спланувати так, щоб врахувати цей сценарій.
Всі заяви та інформаційне протистояння навколо ЗАЕС дають людям два імовірні сценарії подій: підірвуть або не підірвуть.
Якими б високими не були ризики, люди завжди будуть надіятись на кращий сценарій. Так було з російським вторгненням, так було зі знищенням Каховської ГЕС так виглядає і з загрозою на ЗАЕС.
Залишаючись між двох варіантів, де позитивний має ймовірність 50% ми паралізуємо адекватні дії на випередження реакції.
З листопада 2022 року розвідка повідомляла, що росіяни замінували Каховську ГЕС і планують її підірвати. Через пів року окупанти реалізували цей сценарій. Чи були ми до нього готові? Ні! Ні, бо існувала імовірність 50%, що цього не станеться. І до такого сценарію ніхто не готувався.
Так само і з ЗАЕС! Ми говоримо про підрив, але чи готуємось до нього.
Завдання ГУР знайти якомога більше інформації про ворога та спрогнозувати його дії. Якщо є повідомлення про підготовку провокації або загрозу підриву, то потрібно не запускати чергові інформаційні хвилі, а чітко заявити – «Росія підірве ЗАЕС, але наразі ще невідомими залишаються час та масштаб. Готуємось!»
Що точно треба зробити:
- Чітко ознайомити людей з найгіршим сценарієм розвитку подій.
- Підготувати евакуацію населення. Добровільну на початку, люди самі мають визначити чи вони бояться, чи готові постраждати.
- Добиватись евакуації людей з окупованої території.
- Підготувати рішення за яких умов розпочнеться примусова евакуація.
- Підготувати польові шпиталі та місця для прийняття людей у найближчих безпечних населених пунктах.
- Військові адміністрації у своїх областях мають підготувати резерви для прийняття людей.
- Розпочати евакуацію тварин.
- Підготувати програму релокації бізнесу.
- Закупити необхідне додаткове медичне обладнання та ліки.
Це ті публічні речі, які мають показати, що ми не на базарі плітками обмінюємось, а держава бере на себе відповідальність за долі людей, навіть якщо підриву так і не станеться.
За яких обставин партнери та міжнародні організації швидше повірять у заяви української розвідки про підрив ЗАЕС? Коли ми знову щось напишемо або скажемо і будемо чекати «стурбованості»? Чи коли почнемо реальні дії для порятунку людей?
«Вони (росіяни) ж не божевільні, щоб підривати ЗАЕС? Вони ж постраждають теж», - таке судження часто можна почути про потенційний підрив та як тезу і одночасно як пояснення, чому вони цього не зроблять.
Найбільше постраждають українці. Лівий берег Дніпра це теж Україна і там живуть українці. Окупанти що загинуть не сприймаються їхньою владою як цінність. Це просто розхідний матеріал. Політичні цілі для Росії важливіші за життя, екологію чи інші наслідки їх дій.
Треба памʼятати, що ризик підриву виріс не через чергову заяву ГУР або поразку російських підрозділів на півдні України. Судячи з публічних даних та аналітики, росіяни не планували повністю знищувати Каховську ГЕС – їх завданням було підірвати частину, щоб пустити воду і затопити острови на Дніпрі. Але криворукість їхніх військових призвела до великої катастрофи. Так само провокація на ЗАЕС може перерости у велику ядерну катастрофу. Ми не застраховані від цього навіть якщо на рівні командування буде рішення не підривати, а просто залякати.
*******
Інформаційне поле диктує цих два сценарії розвитку ситуації. Вони основні та визначають нашу поведінку.
Але ще можна розглядати варіант«торгів» - обмін контролю над ЗАЕС на скасування частини санкцій проти Росії. Або звільнення ЗАЕС Силами оборони України з подальшою передачею станції під контроль МАГАТЕ. Або росіяни не стануть підривати, але створені ними умови роботи ЗАЕС призведуть до катастрофи. Реалізація провокації, що не буде нести ризиків. Але налякає США та країни Європи й вони підуть на поступки Росії.
Треба пам’ятати, що всі можливі сценарії залежать від людей у яких ціль – знищити нас та тих хто проти них. І ще важливо, спрогнозувати поведінку людей, що контролюють станцію – неможливо.
ТГ канал автора БОЄ
