Все-таки варто стежити за змінами російської пропагандистської риторики. А тут її на всі смаки: від відвертої брехні, «шапкозакидальницької» бравади і до науковоподібного аналізу. В цьому випадку нас майже не цікавлять нескінченні ток-шоу на центральних каналах, як і їхні завсідники.
Пережовування раніше пожованого для миттєвого згодовування внутрішній російській аудиторії також не наша тема. З цього не витягнути ані тенденцій, ані нових напрямків для пропагандистських ударів. Натомість перегляд певною мірою продукту «нішевих» спеціалістів, особливо якщо вони представляють якусь із течій у російській владі, є справою важливою. А тим більше їх критичний аналіз.
«Хорошо над Москвою рєкой услихать Соловʼя»
Коли зацікавитися цим напрямком, то в очі відразу кидається персона такого собі професора Солов’я. Людини аферистичної натури, з непростою біографією, явно пов’язаної зі спецслужбами і, на жаль, не позбавленої таланту. Його формулювання чіткі і продумані. Подача інформації часто іронічна, що залишає місце для маневру в майбутньому. В аналізі відчувається робота певного злагодженого колективу. Принаймні над збором та первинною обробкою інформації. В тональності заяв часто чується, що їм передувала серйозна робота з вивчення громадської думки та виявлення очікувань в ширших масах та соціальних групах.
Валєрій Соловей найчастіше постає перед своєю аудиторією з одного боку в образі професора-фріка, а з другого — спікера неназваної, але дуже впливової в російській державі групи людей. Його розповіді про це неформальне згромадження завжди обтічні і повиті серпанком «масонської» таємничості. Це саме те, що на «ура» заходить в суспільствах з не дуже високим рівнем освіти. Де переконані в тому, що світом керує «золотий мільярд», де все вирішують «тіньові уряди» і доступ туди відкритий лише обраним. Далі йдуть розповіді про «рептилоїдів», але це вже радше тематика якогось РЕН-ТВ, але не рівня колишнього професора МГИМО.
Треба визнати, що обрання на роль спікера певною анонімною політичною групою «добряка» з професорським іміджем — дуже вдалий комунікаційний хід. До слова, Валєрій Соловей певний час завідував кафедрою зав’язків з громадськістю (піар) МГИМО. І він дійсно дуже добре справляється з відведеною для нього роллю. Принаймні більшість прихильників конспірологічних теорій охоче ведуться на його аналіз і прогнози.
Щоб тримати свою аудиторію в тонусі і залишатися для неї надійним джерелом інформації, професор часто вдається до методів на рівні фолу. Але такий ризик відплачується йому сторицею. Чого тільки варта інформація про смерть Путіна та ніби то поміщення його тіла в морозильну камеру. За такою, здавалося б жартівливою витівкою професора, криється глибокий зміст.
По-перше, Соловей не зазнав ніякого покарання за «витівку», що означає, що за ним стоять впливові структури. Оскільки в Росії садять у вʼязницю за слова і написи на десяток і більше років. А от Соловʼю, як з гуски вода. По-друге, він дійсно має прямий звʼязок із якимось впливовим угрупованням в Кремлі. Якому потрібно внести в суспільство вірус нелегітимності керівного режиму Путіна.
Спрямованість та розрахунок на відповідну реакцію від заяв професора Соловʼя майже однозначно засвідчують, що він примкнув до російсько-націоналістичного крила в Кремлі. Про це говорить також його коло наукових інтересів та попередні політичні симпатії. Насправді Валєрій Соловей ніколи не приховував свого замилування націоналістичними ідеями. І навіть їх інструментальним використанням. Одна тільки назва теми його докторської дисертації багато про що говорить: «Русский вопрос» и его влияние на внутреннюю и внешнюю политику России (начало XVIII – начало XXI вв.)».
Якщо ще взяти до уваги його пропозиції застосувати етнічний принцип при «пєрєучрєждєнії» російської держави, то можна вийти і на самого неформального очільника цього політичного угрупування. Яким швидше за все є Ніколай Платоновіч Патрушев. Русскій. Плоть від плоті спецслужбіст і наскрізь просякнутий російським етнічним патріотизмом та історичними фанаберіями.
Саме він щиро вірить у конспірологічні теорії проти Росії. Вважає, що режим Путіна опирається на олігархів і злодіїв несловʼянського походження. А отже є чужим для «справедливого російського укладу». Мріє його усунути і заснувати нову «справедливу» Росію. Зі всіма історичними атрибутами: відновленням дворянства та поверненням влади православному корінному народу. За словами професора Соловʼя, де «русскім людям» буде житися добре. А після низки критичних зауважень – «русскім буде житися добре, але не за рахунок інших народів».
«Передбачення» Соловʼя
Таким чином ми підходимо до розуміння функції і ролі професора Соловʼя. Очевидно, що він не тільки намагається передбачити розвиток подій, але й намагається активно на них впливати. І навіть формувати. Вкидаючи різного роду «наживки», а то й відверті провокації. При чому, як для внутрішнього споживача, так і для зовнішнього експертно-аналітичного середовища. Соловей мʼяко пропонує різні варіанти вирішення сучасної «проблеми». При чому один раз обпікшись, знову і знову підсовує вже більш удосконалений варіант старих тез.
Якщо зібрати до купи більшість тлумачень, пояснень і передбачень професора Соловʼя, то вималюється чітка картина – певні сили у РФ намагаються забезпечити країні більше ніж достойний вихід з війни. А точніше — мир зі Заходом на вигідних для Росії умовах. Старанно оминаючи в переговорному процесі Україну. Це стара методика, характерна для біполярного світу. А коли виходить, що без України ніяк не вдасться, то принаймні обійтися мінімумом обіцянок.
Для цього професор Соловей часто вдається до відвертої брехні і маніпуляцій. Наприклад, про те, що Захід втомився від України і веде за її спиною сепаратні переговори з «відповідною» групою росіян. Що вони багато про що домовилися, але не хочуть завчасно розчаровувати українців. Вдається до відвертого шантажу наявністю в Росії ядерної зброї. Погрозами почати гібридну атаку (війну) проти країн Балтії. Просторікує про те, що ця війна економічно невигідна Заходу. Ігноруючи не тільки поняття захисту демократії, оборони суверенітету, але й чинної системи міжнародного права.
Розуміючи, що матеріальний і людський ресурс у цій війні не вічний, Соловей вдало маніпулює людськими настроями. Підводячи до того, що миру досягти легко. Просто треба почати говорити з відповідною групою в Кремлі, щоб скинути «режим Путіна». І змусити президента Зеленського погодитися на мир без окупованих українських земель. І на російських умовах.
Відповідаючи на одне з питань, що буде з людьми на тих територіях, професор Соловей заявив, що звідти доведеться виселяти і переселяти великі групи людей. Що прямо підтверджує путінську тезу про утворення санітарної буферної зони. Безумовно, що за рахунок українських територій.
Боротьба за «прекрасну Росію майбутнього»
На думку Соловʼя, за короткий час Патрушеву і Ко вдасться здійснити так званий транзит влади від «мертвого» Путіна до сина Ніколая Платоновіча і все можна буде починати з чистого листа. Саме тому останнім часом Соловей заходився розповідати про «Росію майбутнього». За його версією, це має бути«Республіка Росія». Тобто нова політична сила (читай – стара гебешна імені сімʼї Патрушева) візьме владу і «упраздніт» Російську Федерацію. Зі всіма її злочинами і провинами. Яка за їхніми сподіваннями вийде з війни жертвою режиму Путіна і зі всіма його намародереними надбаннями.
Тобто професор Соловей вважає, що шляхом формального розриву зі «старою легітимністю», переназвавшись, Російській Федерації вдасться повністю уникнути відповідальності. І ніяких там репарацій, судів, Гааг. А якщо й виплати, то на відчіпного. Суди — тільки над невдахами, які заважатимуть Патрушеву будувати справжню державу «русского міра». Отже, жодного справедливого покарання віроломного агресора. Перейменувалися і на тому просили кланятися. Правда, він деколи уточнює, що відбудеться повна заміна еліт. Але ця заміна проходитиме під чуйним керівництвом поки що таємної групи Патрушева.
Зрозуміло, що на такий варіант купиться дуже багато росіян. На перемирʼя може погодитися навіть багато дійсно втомлених війною українців. Але тут головне, щоб на таку маніпуляцію не повелися «втомлені війною» західні демократії. Бо тоді світ точно не уникне загрози і всі жертви виявляться марними.
Діяльність «групи Соловʼя» спрямована також на те, щоб повністю перехопити ініціативу у російської ліберальної опозиції. Яка поки що претендує на роль ексклюзивного посередника у майбутніх переговорах між Заходом і Росією. Претендує, але майже не має впливів у самій Росії. Отже, слова Юлії Навальної, яка претендує очолити опозицію, про «прекрасну Росію майбутнього» повністю позбавлені змісту. Бо російська опозиція розколота і не має підтримки в Росії.
Найгірше, що після смерті Алєксєя Навального, чи не єдиного на політичному олімпі православного з націоналістичним забарвленням лідера, ФБК розпочав боротьбу з ліберально-олігархічним крилом опозиції. Що зведе роль опозиції до мінімуму.
Скидається на те, що ФБК конкурує саме з групою Патрушева за той самий електорат. І в цій боротьбі йому заважають ліберали-релоканти, так чи інакше повʼязані з Ходорковським. З цього випливає, що покійний Навальний був чи не єдиною істотною перешкодою для групи Патрушева-Соловʼя на шляху до можливого санкціонування Заходом транзиту влади в Росії. І смерть Навального вигідна саме цій групі. Оскільки вона не тільки значно послаблює позиції російських опозиціонерів, але й дає непогані шанси для так званої нової «Республіки Росія». Може вивести угруповання Патрушева (в особі його сина) в єдино можливий варіант ведення переговорів.
На жаль, знову доведеться мати справу з державою під орудою «гебістських» кланів. Цього разу, позбавленої інтернаціональної форми, але з виразним націоналістичним змістом. Коли «білий цар» спробує силою контролювати бунтівні національні регіони і намагатиметься зробити всіх щасливими завдяки зверхності титульної нації. Що ж, звідси до громадянської війни – рукою подати. Перешкодити такому сценарію практично неможливо. Але до всього треба бути готовим. До «Республіки Росія» і поготів.
Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA
Оригінальна публікація тут
