Такий парафраз слів Андрєя Піонтковського довелося почути в найновішому інтервʼю каналу «Живой гвоздь» від сумновідомого професора Валерія Соловʼя. Перед подальшим викладом того, як працює путінська пропагандистська машина, варто зробити кілька уточнень. По-перше, російська пропаганда – це не тільки державні російські телеканали зі Скабєєвою та Соловйовим. Існує також низка більш тонких механізмів, щоб достукатися до більш розумної аудиторії. І цими механізмами можуть бути як російські ліберальні політики та журналісти у вигнанні, так і українські ютюб-канали із запрошеними російськими експертами. Особливо, якщо це канали мільйонники, а експерти штатно на них прописалися.
По-друге, заміна головного рупора, фінансованого Газпромом, «Эхо Москвы» на «Живой гвоздь», нічого не змінила в його функціональному призначенні. Існування якого раніше забезпечувало ілюзію свободи слова в Росії, а тепер дозволяє Алєксєю Вєнєдіктову не відпустити унікальну аудиторію. Підозрюю, що більшість програм на новому дітищі Вєнєдіктова розраховані не тільки на те, щоб формувати «тунельне бачення» у росіян, але й відкласти в головах західних аналітиків відповідні «правильні» підходи до найскладніших проблем. Дати своє трактування і шляхом маніпуляцій перетопити його у єдино правильну позицію.
По-третє, на спікерів і авторів цих «трактувань» обираються люди з темним минулим, які досить давно присутні в медіапросторі. Які зробили собі імʼя на критиці кремлівського режиму, натякаючи на свого часу колишній свій звʼязок із ним. Пряму або опосередковану причетність до роботи спецслужб, і які охоче просувають свою приналежність до кола «втаємничених» у діяння масонських лож та «вузького кола обраних». Погодьмося, ніщо так не пробуджує цікавість звичайних людей, як таємні змови та обіцянки поділитися закритою інформацією. При цьому – «тільки з вами».
Таких «втаємничених» і щедрих розвелося на цілий легіон. Це люди далеко не бездарні, але в основному аморальні. Бо використовують пересічних людей у своїх схемах. Схемах заробляння капіталів, або виконання поставлених перед ними завдань. Прикладів дійсно багато. Це і колишній радник Путіна Ілларіонов, і «однокурсник» того ж Путіна Швець, і позбавлений доступу до джерел інформації Андрєй Піонтковський. І багато, багато інших. Всі вони мали або продовжують мати величезний вплив на настрої української аудиторії. Що є надзвичайно важливим в умовах цифрового інформаційного суспільства. Коли, поширюючи відповідний контент, людей можна посилати на барикади і впливати на прийняття важливих рішень.
Але беззаперечною зіркою нашого часу став такий собі професор Соловей. Не буду вдаватися в опис зиґзаґів його біографії, де можна не тільки побачити звʼязок з Львівським університетом, МДІМО, російськими політиками націоналістичного штибу, але й пряму роботу на різні «башти Кремля». Професор Соловей людина дійсно талановита, з доброю освітою і яка чудово формулює думки. Відповідно обрав собі амплуа такого собі вченого фріка, якому можна все. Він хіхікає, вбирає метелика, і демонструє свої глибинні звʼязки з дуже таємними та впливовими силами. Тобто тими, хто насправді керує Росією і світом.
Всіх навколо не перестає дивувати те, як професору Соловʼю вдається уникнути розправи за те, що він дозволив собі наговорити про Путіна. Путін за його словами – примітивний і недорозвинутий гебіст. Який винен у всіх проблемах, які спіткали Росію. Що насправді тепер Росією керує новий більш пристойний і порядний чоловік – Ніколай Патрушев. Для ефектності, Соловʼю довелося, зрештою, «похоронити» Путіна в морозильній камері, що в резиденції на Валдаї. І при цьому всьому професор спокійно живе з сімʼєю в Москві, нібито перебуваючи під захистом впливового таємного клану. Смішно, особливо, коли за якесь слово або малюнок в тій же Москві людей саджають у вʼязниці на десять і більше років.
Щоб дати відповідь на питання такого роду «стійкості» потрібно детально ознайомитися з останнім інтервʼю професора Соловʼя Айдару Ахмадієву на «Живом гвозде». А там – просто методичка від Лубʼянки. Але про все за чергою.
Схоже, що професор Соловей ніколи не виходить з образу. Тому не варто зупинятися на інтонаціях та іншому антуражі. Варто більше зосередитися на манері подачі матеріалу. Відповідаючи на питання журналіста, Валерій Соловей дуже чітко формулює основні принципи російської політики і як «цвяхи» забиває одним реченням в кінці кожного блоку, для чого озвучує подібне словоблуддя.
Якщо згрупувати, то більшість положень такі: Росія непереможна, Захід розʼєднаний, Альянс залишив Україну на поталу, всі дії Росії – успішні, а західні політики у всьому поступаються. І найголовніше – не треба допомагати Україні. Максимум, що треба зробити – це передавати Україні машини швидкої медичної допомоги і маскувальні сітки. А на уточнення журналіста, що такі думки – це утопія, Соловей різко переходить в «несознанку». До речі, професор сам часто вдається до кримінального сленгу. Мовляв, це не я так думаю, а так вважають в Кремлі. І все ж «соловʼїні» темники Кремля заслуговують на більш точний їх опис.
«Вони втомилися»
Центральне місце у цих одкровеннях, зрозуміло, займає «просідання» збройної допомоги Україні. Чудово розуміючи причини такого зволікання і те, що це повʼязано із внутрішньополітичною боротьбою в США, Валерій Соловей каже, що захід просто стомився. На льоту видумуючи «логіку» мислення західних політиків: вони спочатку допомагали, бо боялися. А тепер зрозуміли, що допомагали, допомагали і нічого не добилися. «Чого добилася Україна?», картинно питається у себе Соловей. «Ні-чє-го!», не менш пафосно відповідає сам собі. Тому, на думку професора, Захід зрозумів усю безперспективність вкладання ресурсів в Україну і більше не хоче витрачатися на неї. Особливо, якщо на горизонті замаячив поганий мир, як альтернатива поганій війні.
Найцікавіше в маніпуляціях Соловʼя те, що він намагається вести за собою слухача, прокладаючи виключно свій тунель. Таким чином ви від нього нічого не почуєте про надзвичайно якісні зміни, які сталися у відносинах західного світу з Україною. Про договір, підписаний з Великою Британією. Про підготовку таких само договорів з кожною з країн «великої сімки» та сусідами. Про те, що Росія провалилася, бо Україна не тільки зупинила наступ, але й відвоювала значні свої території. І найголовніше, що відбувся кардинальний перелом – європейські країни виходять на паритетні позиції зі США в наданні військової і не тільки допомоги Україні. А у професора на це тільки голослівне: «Допомога Україні не виросте. Вона не виросте ніколи».
«Чи буде після цього комусь діло до України?»
Знову демаскує себе людина з амплуа навіженого професора й тоді, коли озвучує погрози Кремля щодо країн Балтії. Взагалі – це одна з найбільш промовистих частин інтервʼю. Валерій Соловей вважає, що гібридна спецоперація російських військ проти країн Балтії відбудеться без єдиного пострілу. Російські хакери виведуть з ладу банківську систему, паралізують комунікації, логістика зупиниться. На вулиці вийдуть незадоволені громадяни, «які борються проти порушення своїх прав». Така ситуація триватиме 2-3 дні, а тоді увійдуть російські війська. При тому, що, на його думку, всі національні збройні формування будуть заблоковані, бази НАТО паралізовані. Не зможе вийти ні один танк, ні один бронетранспортер, ні один солдат. А далі Росія почекає на реакцію НАТО.
На уточнення ведучого, чи не хоче сказати пан Соловей, що населення країн Балтії зустрічатиме російське військо квітами, той «наївно» зауважив: «Ні звичайно. Справа не в тому, щоб вони зустрічали з квітами. Річ у тому, щоб ніхто не чинив спротиву». На думку Соловʼя, це й буде гібридна перевірка НАТО на спроможність захищатися. Найцікавішим у цих фантазіях є переконаність, що ні поляки, ні німці, ні французи не захочуть помирати за якийсь Даугавпілс, назву якого вони навіть вимовити не можуть. Тому кремлівські стратеги не проминуть скористатися з такого плану. Результат якого «виграшний для Росії при будь-якому завершенні».
В подібне примітивне базікання можна було б повірити ще десь в березні 2021 року. Коли президент США регулярно стверджував, що НАТО Україну не захищатиме, що захисту підлягають тільки члени Альянсу. Що викликало у малих країн членів Альянсу непідроблену тривогу. Але тепер, коли Україна завдяки воєнній допомозі Заходу не тільки зупинила Росію, але й продовжує тиснути, це сприймається як намагання примітивної маніпуляції всередині НАТО та поширення занепадницьких настроїв в Україні. Бо надалі професор каже, що після гібридної операції в Балтії нікому не буде діла до України. Якщо заради збереження власного суверенітету доведеться пожертвувати Україною, то західні країни, звичайно, це зроблять.
А далі, все більше поринаючи у свої вологі фантазії, Валерій Соловей каже, що Захід буде зацікавлений, щоб Росія залишила територію балтійських країн. І за це він змушений буде домовлятися і поступитися. Слухаючи подібну маячню, складається враження, що російські аналітики не тільки живуть у видуманому світі, але й вибудовують видуману реальність. В якій перевага завжди на їхньому боці. Подібного роду «аналітика» однозначно вказує на те, що на колос, який називається Росія, очікує повний крах. Шкода тільки, що такі фантазії тягнуть за собою десятки тисяч жертв, сотні тисяч каліцтв та жахливі руйнування.
Очевидною вадою аналізу професора Соловʼя є те, що він все навколо розглядає статично. Описуючи втрати України, ніби забуває про вичерпність російських ресурсів. «Забуває», що Росія вже побирається в Ірані та Північній Кореї, а на боці України стоїть весь без винятку демократичний Захід. А тому справжньою метою подібного роду інтервʼю є посилання сигналу Заходу, що в Росії є готові до переговорів, тільки віддайте їй Україну. А також намаганням пояснити росіянам, що обстріли Україною російських територій – це не зміцнення позицій ЗСУ, а звичайна помста. Що не бажання переможного завершення війни є стратегічною метою українців, а знову ж таки банальне прагнення помсти.
І на завершення. Інтервʼю професора Соловʼя є насправді знаковим. За один день його подивилося 95 тисяч людей. Якщо врахувати, що одночасно з ним на подібні теми, ніби по команді, поговорили гості Євгенія Кисельова, правда з певними нюансами, то ідеї Соловʼя легко почнуть жити своїм життям. Один ефір з Олексієм Арестовичем «Захід ментально і матеріально не готовий до війни» чого вартує. Тому після цього варто придивитися до того, хто іще буде розганяти «соловʼїні» співи кремлівської пропаганди. Охочих, на жаль, хоч відбавляй.
Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA
Оригінальна публікація тут
