Заувага: Пригожин і вагнерівці – це російські вбивці, кати, терористи. До них не може бути співчуття, а тим більше підтримки. Будь-який аналіз подій в Росії потрібен тільки для того, щоб краще розуміти ворога та передбачати його дії. І відповідно вибудовувати свої стратегію і тактику.
Не таємниця, що події 23-24 червня в Росії викликали хвилю ейфорії в Україні. За зауваги, що Пригожин – це частина системи й не треба надіятися на кардинальні зміни, можна було почути тільки критику на свою адресу. Проте все дуже швидко завершилось, а питань більше, ніж відповідей.
Щоб розібратися потрібно наслідки подій в Ростові розглядати у двох паралелях. Якщо дивитись на Росію як країну, де керує диктатор, який одноосібно приймає всі рішення, то від заколоту більше позитиву. Якщо ж ставитись до путінізму як до колективної системи управління, що народилась ще в СРСР, то позитивний результат цих подій тільки один – знищення від 11 до 20 членів екіпажів гелікоптерів та літака.
Путін в Росії відповідає за все: він керівник, він ініціатор, він диктатор. Така подача всього, що відбувається в Росії, та як пояснення дій росіян, дуже вигідна самим окупантам. Це спосіб у майбутньому, і частково навіть зараз, відмежуватися від наслідків своїх дій та уникнути відповідальності.
Якщо сприймати систему влади в Росії як диктатуру або авторитарний режим, де всі рішення приймає одна людина, то акція Пригожина показала його слабкість, неготовність різних структур виконувати його накази. Що наблизило зміни в країні. Можливо, навіть позитивні для нас та світу. Але це все може бути й обманом.
Як не дивно, але найбільше про слабкість Путіна, як керівника, доводилося читати і чути саме від російської пропаганди. Вони прямим текстом або з натяками казали, що лідер «не такий», що він провалився, не справився, що все пропало. Для чого пропаганда це робила? Напевно, були причини. Одна з них – це намагання перекласти відповідальність за всі події саме на нього. Щоб разом зі зміною Путіна (його відходом) «обнулити» дії росіян за останні 16 місяців та звинуватити тільки одну людину.
І це найбільше вигідно теперішній системі влади в Росії, яка хоче залишатись «рукопожатною» та «договороздатною» для США та країн Європи.
Акція Пригожина показує, що система влади, яка сформувалась в Росії, починає боротись за своє виживання. Молодші керівники хочуть змін, які допоможуть врятувати зальну структуру та втримати баланс. Вони не хочуть реальних змін або ж реформ. Все, що вони хочуть – це врятувати теперішню систему, бо вона для них є найбільш комфортною.
Велика свобода дій Пригожина порушила баланс, що існував раніше. Пригожин завжди був частиною системи влади. Не далеко від верхів, без суттєвого впливу, але з доступом до Путіна та грошових потоків. Але в нього було те, чого не мали більшість – добрі відносини з керівником системи. Він багато робив для Путіна, а той йому довіряв.
Проте з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, він став своєрідним гібридом у системі влади: був так званим олігархом і військовим одночасно. Представляв два стовпи російської системи влади, але ніде не був лідером, хоча його найбільше чули та бачили. Порушення балансу без контролю могло повністю зруйнувати систему влади. Тепер система усунула подразник, що порушував баланс та почала зміни на різних рівнях.
«Діти» рвуться до влади або «Партія, дай покерувати»
КВК, 1988 рік, одна з команд озвучила жарт, який для цієї гри вважається одним з найкращих за всю історію:
- Ну, що молодь, про що мрієш?
- Партіє, дай покерувати.
Більшість в Росії пам’ятають тільки цю частинку. Але там є цікаве продовження.
- Та ні, я серйозно. От коли я був молодим, ми всі як один аплодували «стоячи» і голосували «за». Тепер цей час так і називається періодом «застою». Але навіть в той час роль комсомолу росла не так швидко, як падала.
- То радянська молодь може бути спокійна?
- Так! Позаду неї – щасливе дитинство, а попереду – забезпечена старість.
На мою думку, цей російський жарт добре відображає не тільки СРСР станом на 1988 рік, але й Росію 2023 року. Теперішніх відносно молодих керівників у системі влади Росії не влаштовує застій, який там проглядається з 2018 року. Координатор та керівник системи – Путін максимально все законсервував та не дозволяє нікому новому з’явитися на керівних посадах. Тут ідеться саме про застій у системі, а не самій Росії. Молодшим керівникам так само начхати на все, що відбувається навколо.
Путіну 70 років, Патрушеву – 71, Матвієнко – 74, Герасимову – 67, Шойгу – 68, Володіну – 59, Золотову – 69, Бортникову – 71, Наришкіну – 68, Лаврову – 73, Мішустіну та Медведєву – по 57. Всі вони давно б мали бавити внуків, а не керувати країною. Більшість теперішніх керівників Росії мають вік 55+. На провідних посадах взагалі всі 65+. Виділяється тільки Генеральний прокурор, якому 47 та Кирієнко, який в 60 на фоні інших пенсіонерів виглядає сучасним та прогресивним (детальніше про нього буде в іншому тексті). Пригожин ніби теж з клубу пенсіонерів, але почав зміни, потрібні молодшим керівникам.
Всі ці дюміни та молодші патрушеви мали «щасливе дитинство» (отримали владу і ресурси), але можуть не мати «забезпеченої старості». Бо не мають доступу до контролю за системою. Вони не впевнені, що буде за два роки, рік чи навіть місяць. Тому хочуть взяти систему влади під свій контроль. І як це було в кінці 80-х, так і зараз, система починає себе розхитувати, щоб почати контрольовані зміни й викинути баласт. Виявилося, що сам Путін став баластом для системи.
Це аж ніяк не означає, що молодші - кращі. Вони такі самі та навіть небезпечніші, бо краще розуміють сучасний світ і здатні діяти не за старими лекалами, а виходячи з нових можливостей.
Молодші почали витісняти старших керівників і Пригожин це тільки початок. Але початок не змін, що зупинять війну, а появи нових керівників, що не дозволить зруйнувати сучасну систему влади та Росію.
Тому нові деталі розмов наших партнерів про переговори восени лякають. Бо виглядає, що вони готові говорити й підписувати документи з цими новими керівниками Росії.
Зараз система використовує «акцію Пригожина», щоб убезпечити себе він внутрішніх коливань у суспільстві:
- Росіянам показали, що будь-яка революція, путч чи переворот неможливі. Бо більшість їх не підтримає, тому навіть не пробуйте. Це дозволяє системі самостійно боротись за владу та не допустити невідомого гравця зі середовища неконтрольованих мас.
- Пригожин став лідером російської опозиції. Його підтримали навіть окремі ліберали та всі, хто був проти чинної влади. Тепер він став уособленням нового лідера. Лідера, який не здатний витримати протистояння з Путіним, швидко здався та не виправдав довіри. Падіння його рейтингів це підтверджує. Людям показали, що треба покладатись на перевірених і своїх, а не тих, що взялися нізвідки. Підтримайте тих, кого виховала система.
Також таким чином система виявила прихильників змін та потенційних «заколотників» серед політиків, службовців, військових, спецслужбістів. Чистки тривають і скоро стануть масовими. Не факт, що публічними, якщо таких людей буде багато. Система сама себе почистить, щоб звільнити місце для нових і лояльніших. Лояльніших не до Путіна, а до самої системи влади з її противагами та балансом.
P.S. Якщо всі події та версії оцінити з точки зору військового на фронті, то процитую свого побратима: «В будь-якому випадку нам треба всіх їх перебити, щоб більше не було такої загрози як Росія».
ТГ канал автора БОЄ
