Частина українців, багато наших експертів і навіть люди, які асоціюються з українською пропагандою, вже «обрали» наступного керівника Росії. Він, мовляв, нас «поважає», «боїться», «визнає», «критикує Шойгу» і взагалі – «не такий поганий хлоп». І дарма, що його люди відрізають українським захисникам голови й руки, що свідомо мучать та катують українців.
Пригожин – новий улюбленець українського медіапростору, адже говорить про революцію в Росії та провал тамтешньої влади. У тексті Забагато Пригожина Як бандит і вбивця став "експертом" я писав, що наша звичка тягти в інформаційне поле різного роду російське сміття, яке на чиюсь думку, «може протистояти Путіну», є «опозиційне до режиму» чи «показує реальний стан справ в Росії» дає тільки негативний результат. Крім того, часто – це є чисто людським бажанням видати бажане за дійсне.
Варто зазначити, що ми б не мали обговорювати інтерв’ю Пригожина взагалі. Він дав його прокремлівському політтехнологу Костянтину Долгову. Це вже передбачає вірність системі та пропагандистську мету. Але в нашому інформаційному полі воно викликало фурор і мрії про швидкий крах Росії. Тому, не зважаючи на власну тезу про «забагато Пригожина», спробую ще раз пояснити його роль.
Спершу розглянемо роль Пригожина для російського суспільства. Він став борцем за справедливість, викривачем корупції, противником привілеїв жителів Рубльовки й навіть опозиціонером. Він говорить те, що думає, але боїться озвучити, значна частина росіян. Але коли про це говорить Пригожин, то суспільне збурення відбувається контрольовано. Кремль чудово розуміє, що всі його виступи - це спускання пари, Пригожин імітує опозицію і нового лідера, щоб не з'явився реальний.
Розмови про провал – це видавання в інформаційно поле реальної ситуації, але без участі офіційних осіб. Це розмазує відповідальність. Також цим виправдовується мобілізація, яка не зупинялась, та потенційне збільшення її масштабів. «Ми повинні ввести воєнний стан, ми повинні оголошувати нові хвилі мобілізації, ми повинні перевести всіх, кого можливо, на виробництво боєприпасів. Ми маємо перестати жувати, перестати будувати нові дороги, нові об'єкти інфраструктури та працювати лише на війну», - це його цитата. Ось до цього готують росіян. І це озвучив не хтось з офіційної влади, а «правдоруб», якому довіряють.
Пригожин зараз збирає навколо себе тих, хто не підтримує офіційну владу, але загалом виступає за перемогу Росії, збереження Криму, збільшення імперії. Він – фейкова опозиція, що не дозволяє з’явитись реальній. Коли він говорить про провал денацифікації й демілітаризації України, то це не атака на Путіна, а обнулення цілей. Ці поняття і так не розуміло російське суспільство, про це свідчили соціологічні опитування ще минулого року. Він таким чином просто «перезапускає» пропаганду.
Розмови про збільшення у нас озброєння і нашої сили – це для нас визнання провалу так званої СВО, а для росіян – це збільшення загрози на їхніх кордонах. Тому наше бажання трактувати Пригожина тільки з нашої точки зору викривлює реальну мету його інтерв’ю.
Аргументом «проти» може бути те, що керівник найманців кинув виклик Путіну, а між баштами Кремля почалась боротьба за владу. Для підтвердження «експерти» ймовірно процитують слова Буданова про хитання веж і зроблять дуже простий висновок – скоро в Росії відбудеться революція. Саме про неї натякає Пригожин.
Але проблема в тому, що не можна Путіна розглядати окремо від системи влади чи навпаки – систему влади окремо від Путіна. Цю систему створив не Путін, але зараз він є її керівником і тим, хто її роками вдосконалював. Система, яка отримала Путіна як ефективного керівника, стоїть на трьох стовпах: олігархи, чиновники на високих посадах та силовики. Між ними був баланс, який підтримував Путін. Але в час війни силовики завжди посилюються. Відбувається зміна сфер впливу «стовпів» та витіснення один одного.
Також читайте: Система влади в Росії розвалюється. Максимальні можливості Росії – «Північна Корея-2»
Пригожин тут відіграє одразу дві ролі. З одного боку це силовик (хоч і не офіційний), який посилив свій вплив. З іншого – публічний критик силовиків, які провалили вторгнення в лютому 2022 року. Він вказує на винуватих в провалі і не дозволяє посилитись цьому «стовпу».
Також він фактично погрожує всім «стовпам» влади, говорячи, що вони можуть поплатитись не тільки посадами. У випадку, якщо будуть намагатись грати у свою гру, не підтримувати Путіна та систему, і намагатись відбілити себе. Адже революція в Росії – це криваве дійство, під час якого можна будь-якого силовика, чиновника чи олігарха відправити до Кобзона в ім’я змін на краще.
Система влади в Росії має дуже довгу історію. Починаючи від монголів вона тільки розвивалась та міняла керівників. Вона не ставала іншою, не реформувалась, революція нічого не змінила – імперіалістичний режим вже сотні років той самий, незалежно від назви. Тому надіятись на революцію чи зміни всередині українцям не варто. Імперія має розпастись, а режим потрібно знищити фізично. Один зі стовпів режиму зараз знищують Сили оборони України. Другий стовп (олігархів) мали б знищити наші партнери своїми санкціями, але наразі не дотискають, а більше рятують. З чиновниками мали б розібратись самі росіяни, але … наразі маємо те, що маємо.
Таким чином, Пригожин став важливим джерелом для української пропаганди. Він чи не єдиний представник російської системи влади, якого у нас завжди цитують, публікують та уважно слухають. На фоні похвали українцям та критики російських силовиків його навіть сприймають як голос «здорового розуму». І саме тому через нього запускають потрібні росіянам тези. Згадайте, як всі накинулись на спецпредставника Китаю за тези про мир і залишення Росії вже окупованих територій. Але першим у нашому інформаційному полі їх озвучив саме Пригожин.
Більше того, ці тези обговорювали. У нас почались розмови, що вікно можливостей від партнерів закривається і якщо контрнаступ провалиться, то до кінця року треба буде сідати за стіл переговорів.
Пошук українськими експертами «російського лідера», що кинув/кине виклик Путіну і кремлівській еліті – це проблема. З одного боку, так російська пропаганда проникає в український інформаційний простір вже легітимізована іменем експерта. З іншого боку – це комплекс меншовартості. Ми чекаємо, коли в Кремлі щось зміниться і нам стане краще.
А це помилка, бо треба перемагати Росію незалежно від того, хто сидить у Кремлі. Та й мільярди вкрадених з українського бюджету гривень, замість закупленого озброєння, потребують більшої уваги та обговорення. Бо сильна Україна – це запорука стабільності та перемоги незалежно від того, що буде в Росії.
Телеграм канал автора – БОЄ
