Оригінальна публікація https://zaxid.net/pitannya_navkolo_okupatsiyi_pivdnya_ukrayini_n1546840
Автор - Станіслав Безушко
Що могло статись на півдні України? Чому російські окупаційні війська так швидко й, як більшості здалося, легко окупували Нову Каховку, Мелітополь, Бердянськ, Херсон, Енергодар тощо? Ці питання в нас порушують ще з кінця лютого і щодень вони обростають чимраз більшою кількістю міфів та конспірологічних теорій.
Українським військовикам зараз не до того, щоб давати відповіді. Вони їх точно дадуть після перемоги. Інші представники правоохоронних органів та влади на місцях обрали головного винного – це працівники СБУ, які зрадили. Поміркуймо, наскільки це відповідає дійсності.
Мої думки – це просто роздуми на тему, і вони аж ніяк не претендують на істину. Слідкуючи за повідомленнями правоохоронців та аналізуючи дії російської армії, збираючи різні версії подій, зробив такі висновки.
Зрада від працівників СБУ була, як і від інших представників правоохоронних органів. Есбеушники не мали всієї повноти інформації, щоб за раз видати всі позиції росіянам, але суттєво допомогли їм швидко окупувати Південь. Тому й протилежна теза про те, що з окремих офіцерів СБУ зробили цапів-відбувайлів, а вони не мали доступу до інформації, – не зовсім правильна. Насправді, вони не мали б мати доступу до всієї інформації, але сам був свідком, як ці правила порушувалися у військах. Окрім того, йдеться про не одного зрадника, а десятки в різних структурах, які передавали якусь частинку інформації, а з неї складали пазл. До того ж не так багато інформації треба було росіянам, але про це далі.
Мінні поля
Найбільший міф: мінні поля розмінували або карти мінних полів були передані росіянам. Командувач ОК «Південь» Андрій Ковальчук – герой України, який з 2014 року б’є росіян, точно такої команди не віддавав, а саме він командував обороною. Росіяни не рухались полями, тільки дорогами, тому і карт мінних полів їм не треба було.
Підрив мостів
Найімовірніше в нас не було можливості підірвати мости дистанційно. Це дорого і не завжди надійно. Закладання вибухівки й підрив здійснювався за потреби. Усі точки були пристріляні, у разі прориву артилерія мала тримати ворога на відстані, сапери мінували й знищували за потреби переїзди. Те, що накази на підрив були – факт. Проте навіть Антонівський міст не вдалось підірвати через інтенсивність обстрілів та боїв. Ще є ймовірність, що вибухівка була встановлена, але ворожа ДРГ просто її знешкодила.
Що треба було зробити росіянам, щоб так швидко захопити Південь?
Подавити РЛС і ППО
Саме це вони й зробили. І тут важливу роль відіграли зрадники, які допомогли визначити позиції, і основні, і запасні, та скорегувати вогонь.
Вогневий вал
Саме так вони воювали до знищення складів з боєкомплектами за допомогою HIMARS. Велика кількість артилерії накривала наші позиції та не давала можливості висунути голову з укриття. Послухавши і прочитавши свідчення очевидців перших годин чергового вторгнення 24 лютого, можна зробити висновок, що наші позиції (зокрема, й запасні) зазнавали масованого артилерійського та ракетного обстрілу. Місця для маневрів на перешийках не так багато, тому єдиний вихід – відступ. Також це не дозволило нашим Силам оборони підійти до переправ і підірвати їх.
Чому росіяни так швидко пересувались без опору і навіть зайшли в тил? Насправді опір був і про це свідчать бої, зокрема за Антонівський міст. Але, на мою думку, росіяни успішно використали два інструменти, які під прикриттям артилерії, ракетних обстрілів та авіаційних ударів при знищеній ППО дозволило швидко пересуватись. Що це за інструменти?
Десантування вдалось
Російська армія одна з небагатьох, яка досі тренує десантування і особового складу, і техніки в глибокому тилу ворога. На Київщині їм частково вдалось висадити особовий склад у Гостомелі, але без результату. В інших регіонах вони провалились, бо ППО та авіація давали відсіч. Також була інформація про знищення одного такого транспортного літака нашими Силами оборони.
На Херсонщині, де було майже повністю знищено українську систему ППО, росіяни змогли провести десантування, зокрема біля Херсона. Так вони змогли зайти нам в тил.
Використали залізницю
За наявною публічною інформацією, залізнична колія з тимчасово окупованим Кримом не діяла, але була в робочому стані. Ми не бачили відео та фото колон російських танків на марші, але вони дуже швидко пересувались нашою територією. Думаю, що саме залізницею. Дві гілки, одна в бік Василівки та Нової Каховки, інша – в бік Херсона. Для прикладу, на Чонгарі залізнична колія проходить збоку від основного пункту пропуску. Поки захисники там стримували прорив, ешелон з технікою під прикриттям гелікоптерів міг спокійно прорватися збоку й опинитись у нашому тилу. Про активне використання залізниці свідчать дані про наступ на Чернігівщині.
Окупація Півдня – це, напевно, єдина успішна операція росіян у перші три дні чергового вторгнення. Проте загалом російська стратегія таки була розрахована тільки на три дні. Тож її затягування завдяки героїчному спротиву ЗСУ фактично нівелювало всі плани супротивника.
