14 лютого почали писати, що Росія готує масований удар авіації. Спершу з посиланням на джерела в НАТО про це написали у Financial Times, а потім так зване опозиційне видання Росії - з посиланням на джерело у своєму міністерстві оборони.
Така новина вже була в трендах українських ЗМІ в кінці серпня 2022 року. Тоді речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат на брифінгу сказав, що навколо кордонів України розміщується понад 400 бойових російських літаків і 360 гелікоптерів, з яких понад 150 ударних. Відповідно, з’явились новини, тексти і повідомлення, що це ознака потенційного великого удару авіації. Пройшло пів року і нічого такого не відбулось. Але в інформаційному полі ситуація повторилась.
За цей час кількість льотного складу росіян біля кордону з Україною практично не змінилась. Фактично вони зараз тримають на певному рівні ту кількість авіації, що була ще шість місяців тому. Вся техніка яка перекидається ближче до нашого кордону, компенсує втрати. Різкого збільшення льотного складу немає.
34 авіаційних ударів було нанесено росіянами за останню добу. Але те, що збільшилась кількість вильотів та роботи авіації, ще не свідчить про підготовку до масованого удару авіації. Вперше з літа попереднього року росіяни розпочали наступ на кількох напрямках. Для його підтримки потрібно використовувати штурмовики та ударні гелікоптери. З третьої декади січні наступ відбувається на п’яти напрямках, до цього вони атакували в основному тільки біля Бахмута, а з осені минулого року захищались, тікали і будували лінії оборони. Тому всі дії авіації ворога є зрозумілі та прогнозовані.
Звичайно, що така кількість льотного складу свідчить про бажання росіян провести велику сухопутну операцію. Проте для цього не вистачає сил і засобів на землі. Для того, щоб авіація була ефективною, потрібно щоб наземні війська рухались швидше, а в Сил оборони не було часу на перегрупування. При мінімальних просуваннях наша ППО, в тому числі мобільні розрахунки та оператори ПЗРК, мають можливість слідкувати за небом і не змушені постійно переміщатись.
Проте є ряд інших причин, що не дозволять провести результативний масований удар авіації:
- Росії не вистачає підготовлених та досвідчених пілотів. Це дуже важливо. Бо летіти - це одне, а вміти працювати в зоні дії ППО супротивника - зовсім інше. Свої найкращі кадри росіяни вже втратили у цій війні. Підготувати якісного пілота за 3-6 місяців неможливо. А працювати в ланці та вести бойові дії не так просто, як здається. Літньо-осінні падіння літаків часто були пов’язані із недосвідченістю пілотів, яких терміново готували до виконання бойових завдань. Не вистачає їх і зараз. Якби їх було достатньо, то ударів авіації на лінії бойового зіткнення було б більше.
Теоретично вони можуть продовжити залучати пілотів-пенсіонерів, як вже було в цій війні. Вербувати їх на території країн, що раніше були в складі СРСР. Проте і їм потрібен час на відновлення навичок та підготовку, та й здоров’я вже не те, щоб витримувати навантаження. - Росія не тільки не знищила українська ППО, а зробила все, щоб партнери його відновили та почали посилювати. Навіть при одночасному ракетному ударі, використанні дронів та масованому авіаційному ударі, наша ППО здатна завдати значних втрат льотному складу росіян.
- Найновіші та модернізовані літаки й гелікоптери, що були на озброєні в Росії, вже довоювались і засмічують українську землю. Все частіше на кадрах можна побачити «франкенштейнів», коли з кількох літаків роблять один приданий для польотів.
- Росія не має досвіду проведення такої операції. Показові тренування на полігонах завжди робились для картинки, а не реального виявлення рівня вмінь, можливостей та проблем.
- Українська ППО вже не раз демонструвала, що вона мобільна, вміє швидко реагувати й враховувати оперативну ситуацію. Тому росіянам не вдасться застати нас зненацька.
Але чи можливий взагалі сценарій такого удару?
Теоретично так. Росіяни діють не адекватно, не логічно та не шкодують людей. Шансів, що така тактика дасть результат, не так багато. Але у разі провалу (а він буде) вони можуть втратити перевагу в небі принаймні на певний час, поки будуть відновлювати льотний склад. Пілоти, що підуть на виконання такого завдання, фактично стають камікадзе, бо будуть мати мало шансів на повернення. Ситуацію на полі бою такий удар суттєво не змінить.
Також треба наголосити, що такий сценарій може стати реальністю через кілька місяців, якщо партнери не будуть допомагати нам новими системами ППО, а Росії вдасться знищити ряд наших систем. Тому ми будемо вразливі до масованих ударів, як авіації, так і ракет.
Проте варто зазначити, що масовий успішний авіаудар можливий по прикордонних районах. Чому саме там? Бо менша насиченість ППО, є можливість відпрацювати та зразу летіти в глиб території Росії чи Білорусі, або взагалі працювати з повітряного простору цих країн.
Станом на 17 лютого всі заяви про можливий масований удар авіації Росії є маніпуляцією та частиною інформаційної війни. Проте виключати повністю таке «красиве самогубство» не варто, а варто ще більше посилювати нашу систему ППО та ПРО.
Довідково:
За даними Генштабу ЗСУ, втрати російської авіації станом на 17 лютого 2023 року склали: 298 літаків та 287 гелікоптерів. Аналітики Oryx, які публікують свої дані на основі візуального підтвердження (фото та відео) нарахували 63 знищені й 3 пошкоджені літаки та 63 знищені, 10 пошкоджених і 1 захоплений гелікоптер.