Український авіаконструктор Сергій Корольов називав його своїм вчителем, а Олег Антонов - найвидатнішою людиною в історії авіації на той час.
Роберто Бартіні. Загадковий і містичний ідейний комуніст, який виріс у казково багатій сім'ї італійських аристократів. Свідомо емігрував у Радянський Союз, де провів багато років за ґратами у засланнях.
Бартіні був прототипом Воланда з роману «Майстер і Маргарита» Булгакова, оскільки автор роману був членом організації, якою керував Роберто.
Ба більше, Бартіні став прототипом одного з героїв книги «Маленький принц». Антуан де Сент-Екзюпері та Роберто Бартіні зналися з юності і обидва марили небом.
Барон Роберто Орос ді Бартіні здобував освіту в Австро-Угорщині та Італії. У 1916 році відправлений на російсько-австро-угорський фронт, де в червні потрапив у полон. Знаходився у таборах Хабаровська та Владивостока. У 1920 році повернувся додому та закінчив Міланський політехнічний інститут. У тому ж році також закінчив школу пілотів у Римі. Під час російського полону Бартіні потрапив під вплив комуністичної літератури і в 1921 році став членом Комуністичної партії Італії. У 1923 році він свідомо втік з Італії, рятуючись від фашизму, і емігрував до Радянського Союзу.
Коли в 1968 році піднявся в повітря надзвуковий пасажирський Ту-144, ніхто не міг навіть припустити, що КБ Туполєва фактично лише доопрацювало концепт двадцятирічної давності, створений загадковим італійцем.
Його винаходи настільки випереджали час, що з усіх спроектованих ним машин лише чотири були доведені до випробувань і лише одна випускалася серійно. Але практично всі літальні апарати, коли-небудь побудовані в СРСР, включають його численні відкриття і технології.
Навіть багатомільйонну спадщину батька він повністю віддав компартії. В подяку за це (плюс купи унікальних креслень, які він привіз із собою з Італії та передав Тухачевському) їх обох відвезли на Луб'янку, де вибили із нього зізнання у роботі на італійську розвідку.
На десять років барон Бартіні стає заручником і жертвою власного ідеалу — радянської влади.
Багато своїх геніальних відкриттів він робить, будучи ув’язненим.
Наприклад, він винаходить концепт реактивного винищувача із змінною геометрією крила, перше крило подвійної стріловидності, створює безліч найважливіших вузлів та деталей, які до цього часу використовуються в авіабудуванні.
Його ідеї настільки фантастичні, що в них спочатку ніхто не вірить, але поступово Бартіні набуває в тюремних мурах репутації генія.
Бартіні — єдиний авіаконструктор, фюзеляжі якого не потребували продування в аеродинамічній трубі — настільки точно він примудрявся їх прораховувати.
Після звільнення з увʼязнення у 1946 році він стає головою КБ Таганрозького авіазаводу. Він знав, що його ім'я ніколи не з'явиться на фюзеляжі серійного літака. Він знав, що всі його ідеї будуть використані іншими КБ без згадки про його авторство. Проте він продовжував їх безупинно генерувати — одну за одною.
Він стверджував, що Всесвіт має форму шестивимірного тора — три виміри простору і три виміри часу. На доказ своїх міркувань Бартіні наводив розраховані згідно з його теорією значення постійної Планка, заряду електрона, його маси і так далі. Ці значення з дуже високою точністю збігалися з тим, що було отримано згодом експериментально.
Сьогодні шестивимірний уклад Всесвіту не викликав би особливих заперечень у фізиків-теоретиків. А в 1965 році статтю опублікували швидше зі співчуття та симпатії до 68-річного Бартіні.
Історія Бартіні дуже цікава, оскільки він був не схожий на інших європейських учених і дослідників, які працювали в Радянському Союзі. Ще дивовижніше, що він був сином могутнього і багатого барона і вирішив стати комуністом.
На початку своєї кар'єри Бартіні пощастило, і він отримав швидке просування в армії та в будівництві літаків за підтримки свого патрона — Міхаїла Тухачевського, колишнього маршала Червоної Армії. Коли Тухачевського, Бартіні та інших офіцерів заарештували перед Другою світовою війною, Бартіні пощастило вижити. Відтоді московська влада його більше не підтримувала. Після війни він зміг реалізувати лише одну ідею — прототип літака ВВА-14. Своєю працею Бартіні був найбільш конкурентоспроможним з усіх своїх колег — російських авіаконструкторів. Він був сповнений нових ідей, тому вони йому заздрили, а радянська влада не могла дозволити, щоб їхні літаки носили італійську назву.
Більшість його ідей сприяли покращенню аеродинаміки літаків, що призвело до зниження споживання енергії та палива. Як конструктору, йому вдалося змусити літати лише чотири прототипи літаків; проте його ідеї та рішення були використані іншими авіаконструкторами. Його доробок включає близько 60 проектів літаків та ідеї для близько 200 літаків. Як геній, Бартіні мав схожі характеристики з Ніколо Теслою - він створював свої пристрої в своїй голові, а потім просто малював те, що бачив у своїй уяві.
