Сприйняття інформації про іранські дрони пройшло кілька етапів в українському суспільстві. Від легковажного, майже анекдотичного, до серйозної стурбованості, яка межувала з розривом дипломатичних відносин. Взагалі, складається враження, що відносини з Іраном Україна берегла для якогось дуже важливого випадку. Який так і не наступив, зате Іран чітко і однозначно опинився на «осі зла»: Москва-Тегеран-Пекін. Весь попередній період Україна перебувала ніби в стані летаргічного сну, легковажно вважаючи цю країну далекою, а проблеми, що від неї виходять – не своїми.
Дивно, але повз увагу українських дипломатів пройшов факт, що Іран впевнено і наполегливо радикалізував Близький Схід і озброював різного роду ісламістські угруповання. Створював вогнища напруги і ескалував їх до рівня кривавого побоїща. Тому й не дивно, що світові парії пішли на зближення і оформилися у свого роду вісь протистояння демократичному Заходу. Не дивно, що вони в унісон голосують в ООН і «виручають» одне одного в цій боротьбі проти цивілізованого світу.
Але, що говорити про західний світ, який застряг у пошуку вигоди та надприбутків, якщо збиття іранською ракетою пасажирського літака МАУ не до кінця пробудило Україну. Не насторожило світ навіть загрозливе зближення з Іраном Росії. Готовність Росії долучитися до іранського ядерного проекту у вигляді будівництва атомної електростанції в Бушері. Та і як могло бути інакше при попередніх політичних елітах України, з їх російським громадянством та збагаченням на торгівлі інтересами української держави. Не варто залишати поза увагою і залишки радянської свідомості з поділом на «наших» і «чужих», де все антизахідне і антиамериканське вважалося за замовчуванням своїм.
Як наслідок всього цього, Ісламська Республіка Іран якщо й сприймалася, як загроза для демократії і світової безпеки, то тільки в регіональному або глобальному вираженні. Як щось із паралельного світу, що ніколи і ніяким чином не зачепить Україну. Чистим теоретизуванням здавалися українцям твердження, що Іран є спонсором світового тероризму. Що відкрито не визнає існування держави Ізраїль, а його «присутність» в Сирії, підтримка Хезболли та участь у війні в Ємені давно перестали бути безневинними витівками режиму аятол.
На жаль, завдяки вражаючим запасам нафти і газу з Іраном були готовими «дружити» не тільки світові парії, але й респектабельні країни Євросоюзу. Які регулярно намагалися зняти ембарго з Ірану, включаючи відновлення роботи над ядерною програмою. Дозволивши іранцям продукувати збагачений уран нібито в полегшеному вигляді, непридатному для використання у виробництві ядерних боєзарядів. Про демократію, права людини, репресії та катування чомусь в таких випадках забувалося.
Ще цікавіше, що попри ембарго, Іранові дивним чином вдавалося роздобувати заборонені компоненти для виробництва власних дронів та іншої техніки. Виявилося, що як сторонній майданчик іранці зуміли використати територію Сирії, де й розмістили підприємство з виробництва дронів. Які потім під час війни в Україні напівлегально стали продавати Росії. І які завдали відчутних втрат українським містам істворювали напругу, перетворюючи ночі українців на безсонні.
Грубе перебивання назви із Shahed-136 на "Герань-2" суті не змінило і не приховало факту ганебного постачання дронів з Ірану до Росії. Натомість сенсацією стала внутрішня начинка дронів. Ізраїльське видання «Детали» днями повідомило, що на збитому українськими військовими іранському дроні Mohajer-6 стоять двигуни австрійської фірми ROTAX. І це попри те, що на постачання таких деталей для Ірану і Росії в ЄС існує сувора заборона. Австрійська фірма оголосила, що не знає, як таке могло статися і заявила про початок ретельного розслідування. Не виключено, що розслідування приведе в Канаду. Оскільки ROTAX є дочірньою компанією канадського гіганта Bombardier, який займається проектуванням двигунів для літаків і безпілотників. Їхні двигуни використовуються також в деяких моделях ізраїльських та американських безпілотників. Тому іранські «етажерки», як їх прозвали українці, можуть виявитися не зовсім іранськими. І з огляду на залученість у таємні схеми їх виробництва таких потужних фірм, як Bombardier – розслідування може виявитися дуже непростим.
Джерело: https://detaly.co.il/rassledovanie-v-iranskih-bespilotnikah-obnaruzheny-avstrijskie-dvigateli
