За даними Організації Об’єднаних Націй, американо-мексиканський кордон є найнебезпечнішим сухопутним кордоном у світі. З січня 2023 року прикордонна поліція затримала понад два мільйони (!!!) мігрантів після того, як вони нелегально потрапили до Сполучених Штатів, що є рекордним показником за весь час.
Білий дім, Сенат та Палата представників США вже декілька місяців сперечаються про те, як вирішувати кризу. Двопартійна команда сенаторів представила законопроєкт, який міг стати першим серйозним зрушенням в імміграційному законодавстві США з 1996 року, але він застопорився і не має особливих шансів на схвалення.
Кордон
Кордон Мексики та Сполучених Штатів простягається на 3 145 кілометрів. Сотні тисяч мігрантів проходять довгими й небезпечними шляхами від 1 500 до 4 500 кілометрів (часто – пішки) через Південну та Центральну Америку та Мексику в надії дістатися до США, щоб подати заявку на захист.
В нашій уяві кордон між країнами – це суцільна неприступна огорожа, яку охороняють тисячі мускулистих бодіґардів на гелікоптерах та за допомогою дронів.
Насправді огорожа є тільки в населених пунктах та вздовж автострад. В більшості випадків це поодинокі стовпці в преріях або взагалі їх відсутність в горах. Ось і причина, чому мільйони мігрантів так масово штурмують південний кордон.
Хто прибуває на кордон США і чому?
Кількість мігрантів, які прибувають на кордон без попереднього дозволу — це історичний максимум в 3,2 мільйона осіб у 2023 році, справді є рекордною. Зараз мігранти походять з більшої кількості країн, ніж раніше, і складаються в основному з сімей з дітьми.
Вони здійснюють небезпечний перехід з багатьох причин. Дехто тікає від насильства або політичних переслідувань. Інші шукають роботу та економічні можливості після потрясінь, спричинених стихійними лихами та економічною стагнацією. Існує мало законних шляхів в'їзду в країну для мігрантів, які керуються цими факторами. Як наслідок – дедалі більше людей прагнуть потрапити в країну через процедуру надання притулку.
Дослідження показують разючі зміни за національністю затриманих мігрантів:
- десять років тому мігранти складалися з громадян Мексики та Центральної Америки на 97%, а сьогодні – лише на 52%.
- кожен восьмий (12%) мігрант, затриманий у першому кварталі 2024 року, не походив із Західної півкулі: вони були громадянами країн Африки, Азії, Європи чи Близького Сходу.
Обсяг міграції перевантажує можливості всієї імміграційної системи. Митно-прикордонна служба (CBP) та Імміграційна та митна поліція (ICE) щосили намагаються обробляти, затримувати або вивозити новоприбулих. Служба громадянства та імміграції США (USCIS) намагається перевірити зростаючу кількість тих, хто прагне отримати притулок. А міста по всій країні не в змозі прийняти зростаючу кількість нужденних шукачів кращого життя.
З травня минулого року США зробили більш жорсткими прикордонні обмеження. Тепер для мігрантів, які незаконно перетинають кордон, передбачені депортація та позбавлення права на в'їзд до країни терміном на 5 років у разі, якщо вони не мають права на отримання притулку.
І з цього моменту кількість людей, спійманих на незаконному перетині, мало коли є меншою за 10 000 осіб на день.
Як відбувається процес надання притулку на кордоні?
Ті, хто прибуває до Сполучених Штатів без попереднього дозволу, але може довести, що вони мають обґрунтовані побоювання переслідування у своїх країнах, можуть бути умовно-достроково звільнені. Це означає, що їм дозволено тимчасово в'їхати для подання заяви про надання притулку. Деяким людям – як правило, сім'ям і дітям без супроводу – простіше просто умовно-достроково в'їжджати в країну з повідомленням про необхідність постати перед імміграційним суддею в майбутньому.
Лише меншість цих мігрантів отримає притулок. Хоча дані не охоплюють усіх відповідних випадків, притулок отримує від 12 до 17 відсотків прохачів.
Насправді, якщо відкинути юридичні терміни, то процес надання притулку має приблизно такий вигляд.
Ранок, міграційний офіцер розпочинає роботу і слухає першого прибулого. «Доброго дня, я Габріель, прийшов до вас з Медельїна, Колумбія. Хочу отримати притулок, бо в моїй країні корумпована влада, слабкі місцеві громади, одні наркомани на вулицях і взагалі «ніякого нормального життя». Як правило, Габріеля не впускають, але день на день не схожий. І ось вже такий мігрант в притулку Орландо очікує міграційного суду, а в довгу дорогу збирається його сім’я.
Які проблеми це створило?
Американська система надання притулку ніколи не призначалася для обробки такої великої кількості біженців. Ті, хто обробляє та перевіряє новоприбулих на предмет порушень прав людини, не встигають це робити. Ось чому так багато мігрантів отримують умовно-дострокове звільнення та їх впускають у країну, доки не буде розглянуто їхню справу. Так само недоцільно утримувати всіх у слідчому ізоляторі, доки їхні заяви про надання притулку не будуть вирішені. Навіть якщо не брати до уваги гуманітарні міркування, існують законодавчі обмеження щодо того, хто може бути затриманий і на який термін.
Терміни розгляду судових справ про надання притулку в середньому становлять понад 4 роки, а для прийняття остаточних рішень – навіть довше. Понад 3 мільйони справ перебували на розгляді в імміграційних судах наприкінці 2023 року.
Як це впливає на громади США?
Незалежно від того, чи це прикордонні міста в Техасі, чи міські райони Нью-Йорку, громади стикаються з обмеженнями своїх можливостей надавати притулок або необхідні послуги такій великій кількості осіб. Напруга посилюється тим, що в багатьох випадках мігранти повинні чекати 180 днів, перш ніж вони зможуть легально працювати.
Мер Нью-Йорка підрахував, що цього року місто заплатить 4,6 мільярда доларів, щоб оплатити догляд за мігрантами. Хоча федеральний закон гарантує державну освіту всім дітям, незалежно від імміграційного статусу, багато шкіл мають проблеми з ресурсами для виконання цих обов'язків. Наприклад, з 2017 по 2019 рік округ Лос-Анджелес і округ Гарріс (до якого входить Х'юстон) разом прийняли понад 50 000 нових студентів. Яких треба десь поселити і дати державну стипендію.
Які рішення обговорюються?
Наприклад дозволити Міністерству внутрішньої безпеки відмовляти мігрантам, якщо щоденні легальні перетини кордону шукачами притулку перевищують 4000 осіб на день протягом тижня.
Також були розмови про бажання згорнути поточні програми з умовно-дострокового звільнення для тих, хто тікає з країн, які переживають кризу. Ці програми забезпечують законні шляхи поза процесом надання притулку та пропонують швидкий захист гаїтянам, венесуельцям, кубинцям, нікарагуанцям, афганцям. Вони дозволяють мігрантам, які відповідають вимогам, в'їжджати до Сполучених Штатів на два роки і дають їм право на отримання дозволу на роботу раніше.
Чи можуть ці заходи зменшити приплив прибулих на кордон?
Дослідження показують, що посилення контролю не завжди стримує мігрантів. Натомість наявні моделі міграції адаптуються до нових заходів, і люди знаходять інші шляхи входу до країни. Ускладнення надання притулку може збільшити кількість нелегальних перетинів кордону та збільшити контрабанду людей.
Що можна зробити, щоб допомогти вирішити кризу на кордоні?
Зараз і республіканці, і демократи зацікавлені в проведенні політики, яка допоможе їм виглядати більш жорсткими на кордоні в рік виборів, а не в комплексному підході до розв'язання проблеми.
Будь-яке рішення має збалансувати очевидну потребу у швидшому вирішенні справ мігрантів з міжнародними зобов'язаннями не повертати шукачів притулку в небезпечні країни. Експерти з імміграційної політики роками досліджували ці потенційні рішення, але лише деякі з них були серйозно розглянуті Конгресом.
Які рішення пропонуються?
- До того, як мігранти досягнуть кордону США, підтримка розгляду заяв про надання притулку та життя мігрантів у Південній та Центральній Америці, а також співпраця з урядом Мексики над розширенням можливостей та безпеки притулків.
- Розширення фізичної інфраструктури та збільшення персоналу в пунктах в'їзду.
- Наймання більшої кількості офіцерів з питань надання притулку.
- Інвестиції в альтернативи триманню під вартою.
- Надання юридичного представництва кожному мігранту в імміграційному суді, який не може дозволити собі найняти його самостійно.
- Збільшення шляхів для людей залишитися в країні, аби уникнути депортації.
Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA
Оригінальна публікація тут
