Марія Склодовська-Кюрі – фізика (1903) і хімія (1911)
На фотографії першої конференції Solvay з фізики та хімії в 1911 році одна людина виділяється серед присутніх на ній гігантів фізики - Марія Кюрі є найвідомішою з цих п’яти вчених, і недарма.
Завдяки їй сьогоднішній світ, як і наука загалом, є іншими. Вона отримала свою першу премію за роботу з радіоактивності (фізика), а другу премію лише через вісім років за відкриття елементів радію та полонію (хімія). Серед лауреатів вона перша жінка, перший двічі лауреат і перша (та єдина) у двох різних наукових галузях.
Першу премію як співпереможець розділила з чоловіком та з Анрі Беккерелем. Сім'я Кюрі складається з п'яти лауреатів Нобелівської премії, а створений нею інститут дав світові ще чотирьох.
Досягнення Кюрі стають ще більш вражаючими, враховуючи, що їй довелося боротися, щоб отримати багато своїх можливостей, у тому числі отримати лабораторію світового класу та стати членом Французької академії наук.
Фред Сенгер – хімія двічі (1958 і 1980)
Його дві нагороди було присуджені за створення процесів секвенування білків і ДНК.
Першу премію, за роботу над структурою інсуліну, він отримав одноосібно. Другою поділився з двома іншими дослідниками. Найбільшим внеском Сенгера став його метод визначення структури ДНК, який використовується досі.
Важливість наукових відкриттів Сенгера важко переоцінити. Усе, від проекту ґеному людини до самої дисципліни практичної молекулярної біології, походить від його методів секвенування.
Лайнус Полінг – хімія (1954) і мир (1962)
Полінг — єдина людина, яка отримала дві нерозділені нагороди. Тільки він та Кюрі стали нобеліантами в двох різних сферах. Його відкриття в галузі хімічного зв’язку принесли йому нагороду і він допоміг заснувати молекулярну біологію як дисципліну. Також його робота надихнула інших до глибоких досліджень структури ДНК.
Він був піонером квантової хімії та передбачив існування альфа-спіралей і вторинних структур білків. Якби не базові помилки у передбаченні структури ДНК, він міг би отримати третю премію, але вона врешті-решт дісталася молекулярним біологам Френсісу Кріку, Джеймсу Вотсону та Морісу Вілкінсу.
Його друга премія не була за наукові досягнення, оскільки йдеться про премію миру. Він, разом зі своєю дружиною, був нагороджений за пристрасну підтримку ядерного роззброєння. За своє життя вчений був удостоєний усіх великих премій з хімії.
Джон Бардін – двічі фізика (1956 і 1972)
Як і у випадку із Сенгером, практичні досягнення Бардіна важко переоцінити.
Винахід транзисторів – пристроїв, що використовуються для посилення або перемикання електричних сигналів і живлення, та відкриття й поширення надпровідності, коли матеріали проводять електрику з невеликим опором або без нього, принесли йому дві премії з фізики.
Бардін – перший, хто отримав дві нагороди в одній галузі. Його ім’я справді відоме, оскільки його відкриття позначилися на буквально всіх сферах нашого життя.
Дехто може подумати, що подвійні Нобелівські лауреати дуже зосереджені на власній кар’єрі, але Бардін допоміг іншим отримати премію з фізики завдяки продуктивній співпраці.
Карл Баррі Шарплесс – хімія двічі (2001 і 2022)
Шарплесс - єдиний, хто досі живий із подвійним титулом нобелівського лауреата.
Першого Нобеля він отримав за відкриття процесу під назвою каталітичний асиметричний синтез. Другий стосувався «хімії клацань», коли молекулярні будівельні блоки можна змусити швидко й ефективно з’єднати разом для утворення нових сполук.
Він не тільки вважається науковим «королем хімії», але й чудовим комунікатором науки, що стоїть за процесами, названими на його честь.
У свої вісімдесят він все ще в авангарді досліджень і є одним із найповажніших науковців у світі.
***
Як бачимо, не існує єдиного архетипу подвійних лауреатів Нобелівської премії. У кожного буде свій погляд на найбільшого з цієї п'ятірки.
Хоча складно не виділити з них Марію Склодовську-Кюрі, якій довелося подолати величезні перешкоди як жінці-вченому на початку 20 століття.
