Михайло Драпак є директором програми європейських студій аналітичного центру "Українська призма".
Сьогодні вночі Європейська Рада (тобто, держави-члени ЄС) частково виконала рекомендацію Європейської Комісії та заморозила для Угорщини кошти з Фонду згуртованості ЄС. Чому частково? Бо Єврокомісія прагнула утримати 7,5 мільярдів євро для країни, а Європейська Рада вирішила зменшити цю суму до 6,3 мільярдів євро. Разом із тим держави-члени ЄС дали зелене світло на укладення Національного плану відбудови Угорщини та виділення 5,8 мільярдів євро з Фонду ЄС на відновлення від наслідків пандемії. Утім Європейська Рада також підтвердила застереження Європейської Комісії, що Будапешт отримає ці кошти після виконання 27 зобов’язань (так звані super milestones). Тож і ЄС продемонстрував необхідність виконання своїх правил, й угорський уряд отримає частину коштів, яких міг не побачити взагалі цього року. Однак історія далека від завершення.
Завданням європейських інституцій не було і не може бути перекрити фінансування Угорщини з фондів ЄС. У Брюсселі прагнули побачити, що угорська держава відповідає стандартам Об’єднаної Європи, зокрема у сфері верховенства права, використання публічних фінансів і боротьби з корупцією. Саме через невідповідність країни вимогам ЄС у цих царинах Європейська Комісія ще від літа повідомляла офіційний Будапешт, що той ризикує не отримати / недоотримати коштів із Фондів ЄС. Адже в Брюсселі не могли гарантувати, що надані гроші буде цільово та ефективно використано для розвитку угорської держави. Зі свого боку представники угорського уряду неодноразово говорили, що заклики до заморожування коштів – наслідок ідеологічних розбіжностей між європейськими інституціями та офіційним Будапештом, а не результат невиконання Угорщиною вимог ЄС. Утім вони продовжували перемовини з Брюсселем і стверджували, що готові йти на компроміси для отримання коштів.
У вересні Європейська Комісія рекомендувала заморозити для Угорщини 7,5 мільярдів євро з Фонду згуртованості ЄС. Але що це означає в контексті загального фінансування країни? Ці кошти – 65% від бюджету трьох операційних програм в рамках Фонду згуртованості ЄС, призначених для Угорщини. Але є й інші надходження. Загалом за бюджетний період 2021 – 2027 років для країни передбачено 22,5 мільярдів євро безповоротних відрахувань із Фонду згуртованості ЄС. Якщо ж скласти всі кошти, які ЄС має надати Угорщині за вказаний період, то вийде приблизно 35 мільярдів євро. Тож Угорщина поки ризикувала не отримати дещицю від усього фінансування з Об’єднаної Європи, проте могла розраховувати на розмороження в майбутньому. Крім того, країна продовжувала перемовини з Єврокомісією про умови виділення коштів з Фонду відновлення від наслідків пандемії. Однак втрата навіть декількох мільярдів у 2022 році була б болісною для Угорщини.
Популярність режиму Віктора Орбана та його економічна політика пов’язані зі щедрими соціальними програмами. Субсидіювання дешевих комунальних послуг, стримування цін на харчі та пальне, підвищення заробітних плат у публічному секторі та пенсій, збереження чинного рівня податків – зокрема з такими обіцянками орбанівська партія Fidesz йшла на цьогорічні парламентські вибори. Але вже влітку довелося відмовлятися від низьких тарифів на газ і світло для окремих категорій населення, а також підвищувати податки для деяких підприємців. Восени досягнули піку протести вчителів проти низької платні, а минулого тижня угорський уряд скасував популярне обмеження ціни на бензин. Стало очевидним, що команда Віктора Орбана не зможе підтримувати свої популістські економічні ініціативи без великих фінансових ін’єкцій ззовні. Та й загалом, країна потребує Фондів ЄС для збереження стабільності: протягом останніх місяців форинт був валютою, що найшвидше дешевшала в межах Об’єднаної Європи.
Для того, щоби вереснева рекомендація Єврокомісії щодо замороження 7,5 мільярдів євро не набула чинності, Угорщина зобов’язалася до 19 листопада виконати «17 кроків» – реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Паралельно Будапешт продовжував перемовини з Брюсселем щодо укладання Національного плану відбудови – списку реформ для поетапного отримання коштів із Фонду відновлення. Якби країна не уклала План до кінця цього року, то вона безповоротно втратила б змогу отримати гроші з відповідного Фонду. Наприкінці листопада Єврокомісія відзначила, що хоч Угорщина й виконала деякі зобов’язання, «основні аспекти 17 кроків не було втілено». Тому інституція рекомендувала Європейській Раді заморозити 7,5 мільярдів євро. Водночас Єврокомісія повідомила, що готова укласти з Будапештом Національний план відбудови та зарезервувати для країни 5,8 мільярдів євро з Фонду відновлення, але отримання цих коштів країною повинно бути обумовлено виконанням 27 зобов’язань (вони зокрема включають пункти «17 кроків»). У Брюсселі вирішили, що було б несправедливо та неконструктивно назавжди позбавляти країну цих коштів, але воліли бачити від неї дотримання цінностей і норм ЄС. Угорський уряд був останнім у Європі, що не узгодив Національний план відбудови з Єврокомісією.
Фінансові питання у відносинах між ЄС і Угорщиною протягом останніх років нерідко ставали предметом політичних торгів. Але, здається, в останні тижні діалог між Брюсселем і Будапештом щодо європейських фондів досягнув піку політизації. В очікуванні голосування Європейської Ради щодо виділення/замороження 7,5 мільярдів і 5,8 мільярдів євро Будапешт активізувався в інших питаннях. У грудні країни-члени ЄС зокрема повинні були розглянути введення фіксованого податку для глобальних компаній на території Об’єднаної Європи та виділення Україні спільної макрофінансової допомоги у 18 мільярдів євро протягом 2023 року. Різні представники угорського уряду повідомляли, що їхня держава не підтримає ці дві ініціативи. Офіційно посадовці з Угорщини заявляли, що єдиний податок для глобальних компаній порушить інвестиційну привабливість їхньої країни (Угорщина має нижчу податкову ставку, ніж пропонує ЄС) і що допомога Україні повинна бути двосторонньою (від окремих держав безпосередньо офіційному Києву), а не спільною – інакше ЄС змушений буде «знову брати борги» (за словами угорських посадовців). Неофіційно Будапешт блокував ухвалення рішень у цих питаннях для отримання коштів із Фондів ЄС – про це повідомляли декілька європейських медіа з посиланням на власні джерела в Брюсселі.
Європейська Рада була готова шукати альтернативне рішення для запровадження нового податку для глобальних компаній. Крім цього, усі країни-члени ЄС, крім Угорщини, висловили готовність гарантувати виділення 18 мільярдів євро Україні на двосторонньому рівні, а не на рівні ЄС. Однак, схоже, Брюссель, Будапешт і решта європейських столиць таки досягнули компромісу. Угорщина підтримала спільні податок і допомогу Україні. Для європейських інституцій і держав-членів це було важливо, адже в інакшому випадку не було б збережено єдність і одностайність ЄС у найважливіших питаннях. Цей крок важливий для Об’єднаної Європи ще й з огляду на іншу обставину. Найбільшу частку фінансової допомоги Україні протягом 2022 року надали США. Офіційний Вашингтон непублічно закликав європейських партнерів збільшити свою участь у цьому процесі. Якби ЄС залишився осторонь від системної фінансової підтримки Києва, то це ставило б під сумнів амбіції керівництва Об’єднаної Європи перетворити свій блок на спроможного глобального гравця. Не кажучи вже про ризики, які це створювало б для України.
Однак повернімося до вчорашнього рішення Європейської Ради. Чи виконала Угорщина якісь важливі вимоги Єврокомісії, що держави-члени ЄС вирішили зменшити суму заморожених коштів із 7,5 мільярдів до 6,3 мільярдів євро? Навряд. Радше Європейська Рада в цій ситуації вирішила діяти як посередник-примирювач, демонструючи офіційному Будапешту, що з ним готові говорити за умови виконання правил і норм. Чи досягнула Угорщина якихось показників, щоби Єврокомісія затвердила Національний план відбудови країни? Також навряд – чимало європейських експертів, що аналізують використання публічних коштів у ЄС, були здивовані цим кроком. Ймовірно, Єврокомісія прагнула зарезервувати гроші з Фонду відновлення для Угорщини, щоби держава все ж мала змогу використати їх пізніше (це важливо на фоні ускладнення економічної ситуації в країні).
Чи відступив ЄС від своїх правил після нинішнього рішення Європейської Ради? Також навряд, адже Угорщина й надалі повинна виконати вимоги Єврокомісії. Однак потрібно визнати, що Вікору Орбану та його уряду частково вдався маневр із шантажем: деякі гроші було розморожено, деякі – збережено від безповоротної втрати. Зрештою, офіційний Будапешт поки не втратив жодного євроцента з Фондів ЄС. Лише 18% передбачених для Угорщини з бюджету ЄС на 2021 – 2027 роки грошей заморожено. Цей відсоток може як зменшитися, так і зрости у 2023 році.
Тому чинне рішення Європейської Ради – лише перепочинок перед новими політичними зіткненнями. Вони неодмінно будуть – і ймовірно питання війни росії проти України надалі залишатимуться предметом гри угорського уряду. Так днями стало відомо, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто перед прийняттям дев’ятого пакету санкцій проти Кремля закликав колег з інших країн ЄС виключити із санкційних списків декілька прізвищ. За його словами, Європі «необхідно зберігати канали зв’язку з росією, а перемовини важливі для завершення війни». Наступного року Європейська Рада буде голосувати за продовження деяких санкцій – і угорська сторона може наполягати на перегляді деяких обмежень.
Водночас європейські інституції надалі вимагатимуть від угорської влади чітких кроків у забезпеченні верховенства права та боротьбі з корупцією. Нещодавно Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF; «антикорупційна прокуратура ЄС») повідомило, що у 2012 році під час проведення тендерів на оновлення вуличного освітлення в різних містах Угорщини умови конкурсів було сформульовано так, що їх могла виграти лише Elios – компанія, що тоді була у власності зятя Віктора Орбана. Цікаво, що це повідомлення з’явилося майже одночасно з початком атак членів угорського уряду на Європейський Парламент. Віктор Орбан і його колеги збиткувалися з євродепутатів, які раніше закликали позбавити Угорщину фінансування ЄС через корупцію. Угорські посадовці вказували на те, що днями було затримано віцепрезидентку Європарламенту Еву Кайлі та деяких інших обранців через звинувачення в корупції, відмиванні грошей та участі у злочинній організації (ті нібито системно отримували кошти із третіх країн, насамперед із Катару). Мовляв, орган, що говорить про корупцію в Угорщині, сам є корумпованим. Політичне протистояння у цьому питанні також триватиме.
