Мій співрозмовник — офіцер запасу Дмитро Кагановський (57), активіст єврейської громади та начальник штабу «Міської Варти» із Запоріжжя, козацької столиці України. Ми говоримо з ним у жовтні 2022 року, коли ракетні обстріли та іранські безпілотники майже щодня сіють руйнування та смерть у цьому місті на Дніпрі. Чому успішний єврей-бізнесмен не залишив Запоріжжя та взявся за зброю для захисту рідного міста?
«Мої мама та теща непідйомні, тому ми залишилися у місті. І якщо вже ми вирішили залишитися, то треба не допустити другої Бучі та Бородянки у нашому місті», — пояснює він.
До війни Дмитро займався бізнесом у сфері нерухомості та енергозберігаючих технологій. «Один мій дід-фронтовик дійшов Берліна, інший керував евакуацією із Запоріжжя авіаційного заводу під час гітлерівського вторгнення. Вони дуже здивувалися б, дізнавшись, від кого я захищаю зараз наше місто», — каже Кагановський.
З початком російського вторгнення, він як кандидат у майстри спорту з рукопашного бою та тренер багатьох бійців-спортсменів, прийшов у військкомат. Але там йому вказали на вік і сказали: краще допоможіть поліції, вона не справляється, у місті багато переміщених осіб, багато чужих, а серед них завжди є заслані агенти супротивника.
Так народилася «Міська Варта» — частина Територіальної Оборони Запоріжжя.
«Ми — допоміжні сили поліції у боротьбі з мародерством та диверсійно-розвідувальними групами. відповідаємо за блокпости та нічне місто, боремося з коригувальниками, із закладниками та з дронами», — розповідає Дмитро.
За його словами, коригувальники, які працюють на ворога, фотографують конкретні міські об'єкти та ставлять геомітки, наводячи путінські ракети на цілі.
Закладники — це люди, які закладають у таємних місцях наркотики, «маячки» для ракетних ударів, вибухівку. Як правило, це злочинні, антисоціальні елементи, які часто завербовані ворогом.
«Ми ловимо їх на гарячому, іноді одержуючи сигнали від простих людей. Ми постійно патрулюємо місто та уважно придивляємось до всього підозрілого, по можливості запобігаємо злочинам. Вимикається світло, і в темному місті кримінальні елементи можуть користуватися цим. Наше завдання: щоб нашим захисникам не вдарили у тил».
А це цілком можливо, тому що, за словами Кагановського, в окупованому Токмаку Запорізької області росіяни налагодили на текстильній фабриці пошиття української військової форми і намагаються проникати у цій формі до Запоріжжя під виглядом українських солдатів.
«Міська Варта» існує за власний кошт і не фінансується державою. «І далеко не всіх ми приймаємо до своїх лав. Ми самі собі купуємо форму. Аптечки нам надіслали зі складу МАРЛОГ («Мерказ логісті» – «Логістичний центр» івритом — Ш.Б.), який отримує медикаменти та гуманітарну допомогу від організації «Ізраїльські Друзі України». Вони надіслали нам і турнікети, і бандажі — дякую їм за це».
Кагановський особливо наголошує на допомозі від громадянської спільноти ізраїльтян. «У мене багато друзів та родичів в Ізраїлі. Якщо із Сирії виводять російські війська, то й Ізраїлю від цього легшає», — каже він.
«Я коген (нащадок священиків Єрусалимського Храму — Ш.Б.), беру участь у всіх заходах єврейської громади, дружу з родиною рабина, у нас чудова синагога з облицюванням з єрусалимського каменю. На молитвах я благословляю як коген, несу сувій Тори разом із рабином», — уточнює Кагановський.
Командир підрозділу «Міської Варти» полковник МВС Олександр Дяченко — український бойовий офіцер та учасник АТО. А Кагановський всю війну служить начальником штабу «Міської Варти». «Українець та єврей успішно керують цим підрозділом. Така у нас у місті справжня дружба народів», — посміхається він.
За словами Дмитра, ще як мінімум декілька дуже гідних членів єврейської громади Запоріжжя, його друзі, займаються серйозним волонтерством, їздять на передову, відвозять обмундирування, харчування, вивозять поранених та біженців.
Його дорослий син Олексій теж займається волонтерською діяльністю — допомагає ЗСУ, Національній Гвардії України, дитячим лікарням та дитячим будинкам. Дружина Олена – заслужений працівник культури України, викладач та музикант. Нині вона займається волонтерством у системі опіки одиноких старих євреїв в Україні.
Запитую Дмитра про небезпеку нового російського наступу на Запоріжжя. Він відповідає: «Немає паніки, але залишається тривога. Є чітке розуміння, що нам їх сюди не можна пустити. У нас кожен завод — як маленька «Азовсталь». Куди їм на Запоріжжя лізти — тут же бойові козаки із бойовими євреями!»
Що стало найскладнішим для Кагановського в емоційному сенсі під час війни?
«Я ніколи так по-людськи не переживав, поки не почав займатися усуненням варварських наслідків російських обстрілів. Коли із завалів діставали розчавлені та розірвані тіла жінок, старих та дітей. У такі моменти клубок підкочується до горла, сльози душать і ненависть переповнює. Ми цього їм ніколи не пробачимо — в окупантів горітиме земля під ногами».
Наприкінці жовтня 2022 року підрозділ «Міської Варти» допомагає переносити немічних людей похилого віку та речі постраждалих, закривати розбиті вікна дерев'яними щитами, прибирати шибки підірваних будинків.
«З душею, що скам'яніла, ми йдемо виконувати свої бойові завдання. І вони виконуватимуться на 1000%, щоб це ніколи більше не повторилося», — запевняє Дмитро Кагановський, начальник штабу «Міської Варти» та бойовий єврей — коген Запорізької синагоги.
Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
Фото: надані з особистого архіву Дмитра Кагановського.
Передрук зі сайту Українсько Єврейська Зустріч
