Останніми днями стало відомо, що уряд РФ вдався до арешту російських «дочок» західних банків, які не вийшли з Росії з початком повномасштабної війни проти України. До цього відчайдушного кроку росіян підштовхнула історія із «замороженням» російських активів та загрозою передачі відсотків з них Україні. У звʼязку з чим Росія опинилася в позиції шпагату: з одного боку їй критично важливо зберегти присутність у себе західних банків, а з другого – потрібно налякати Захід аналогічними кроками у відповідь. Ще одним чинником, що змусив росіян загострити увагу на західних банках, став, взятий курс «оновленого» Путіна на націоналізацію (одержавлення) великого приватного бізнесу. І почалося все із «чужих».
Сумна історія європейської захланності
З початком повномасштабного вторгнення країни Заходу спромоглися заблокувати російських активів на суму в понад 500 млрд доларів. Ситуація виглядала обнадійливою і породжувала сподівання, що таким чином вдасться зупинити агресію. Проте, тільки пасивне блокування, без відповідних обмежувальних дій і прямої загрози конфіскації, мінімалізували вплив запроваджених санкцій. Навіть більше, за посередництвом європейських банків Росії вдалося дивним чином розблокувати і вивести з-під блокади понад 100 млрд доларів.
Тому історія колабораціонізму західних банків з країною-агресором потребує окремого безстороннього розслідування. Але вже зараз можна сказати, що західні санкції через захланність акціонерів великих європейських банків не завдали економіці Росії очікуваного удару. Мало того, користуючись наданням «ексклюзивної» послуги, мовляв, ходимо під дамокловим мечем міністерства фінансів США, деяким з них вдалося збільшити свої прибутки в два три рази.
Не вдаючись у глибший аналіз чинників, які дозволили Росії не тільки не занапастити власну економіку, але й інтенсифікувати її, можна з впевненістю ствердити, що за це треба «подякувати» західним банкам. І безумовним фаворитом у цій ганебній історії є австрійський RaiffeisenbankInternational (RBI). Який після повномасштабного вторгнення Росії в Україну зміг не тільки «пропетляти», залишившись на російському ринку, але й в чотири рази збільшити свій прибуток. Також «дочка» RBI посіла четверте за значущістю місце в рейтингу російських банків. Її випередили тільки російські ВТБ, Росбанк та Сбєрбанк.
Резюмуючи, за останні два воєнні роки російська «дочка» австрійського банку сплатила до федерального бюджету Росії 79,5 млрд рублів податку на прибуток. А її чистий прибуток у 2023 році склав 1,3 млрд євро. Такий собі непоганий заробіток на українській крові. І ще важливо, поки що для RBI немає жодних загроз з боку російського уряду. Але нарешті «проснувся» американський фінансовий контролер.
Очікувана розплата
Відомо, що будь-яка операція з доларом на планеті одразу стає відомою міністерству фінансів США. Яке має контролювати дотримання санкцій. Але донедавна погрози в бік європейських банків і RBI нагадували хіба що ніжне махання пальчиком. Причин цьому багато.
По-перше, Захід не бажав швидкого колапсу російської економіки і навіть продовжував інтенсивно торгувати з росіянами, істотно наповнюючи бюджет війни. По-друге, західний світ лякав сам себе (небезкорисно) тим, що конфіскація російських активів може вдарити по стабільності світової фінансової системи. Що успішно просували також самі росіяни через своїх агентів і симпатиків. По-третє, через серйозну залежність національних урядів від індустріальних та фінансових гігантів. Які лякали тим, що санкції призведуть до економічного падіння в країні, росту цін, безробіття і викличуть хвилі протестів. Які зметуть правлячі уряди і приведуть до влади різного роду радикалів та популістів.
Здавалося б, нема такої сили, щоб розірвала це порочне коло. Але на допомогу прийшов страх, що Україна так довго не протримається і програє війну. А тоді загроза війни нависне безпосередньо над країнами Європейського Союзу з неодмінним втягуванням у світовий конфлікт США. І тільки після цього міністр фінансів США Джанет Єллен серйозно зайнялася Європою.Здійснила поїздку до Німеччини із серйозним наміром пригрозити суворими покараннями для тих, хто вперто порушує санкції.
Її виступ в Берліні був чітким і ясним: «Росія продовжує закуповувати «чутливі» товари і розширювати свою здатність виробляти таку продукцію всередині країни. Ми повинні зберігати пильність і бути більш амбітними.Я закликаю всі присутні тут інституції вжити посилених заходів з дотримання законодавства і посилити увагу до спроб Росії ухилитися від нього», - сказала Єллен під час останнього виступу у Франкфурті-на-Майні.
За повідомленнями Reuters, вона прямо попередила керівників німецьких банків більш ретельно контролювати дотримання санкцій їхніми іноземними філіалами та дочірніми компаніями і звернутися до іноземних клієнтів банків-кореспондентів з проханням зробити те ж саме, особливо в юрисдикціях з високим рівнем ризику. Наголосила на тому, що «Росія відчайдушно прагне отримати критично важливі товари з розвинених країн, таких як Німеччина та США». І на додаток загрозила вторинними санкціями європейським банкам-порушникам з подальшим відлученням їх від доларових операцій.
Ще раніше пролунало попередження австрійському RBI із наполегливою пропозицією згорнути свою діяльність в Росії. Чому передувала спроба цього австрійського банку вивести з-під санкцій капітали путінського олігарха Дерипаски. Історія з Дерипаскою стала першою успішною справою міністерства фінансів США, коли ласим до збагачення австрійцям довелося відмовитися від своєї вигідної затії.
І тут європейським банкірам та акціонерам доведеться зрозуміти, що історія з тривалою «підготовкою» згортання більше не пройде. А австрійським акціонерам банку доведеться піти на такий крок, щоб не втратити майже все. Хоча є загроза, що тепер після їхнього «наміру» залишити Росію, сама РФ арештує їхні активи.
Ще одним переконливим аргументом, який спонукатиме вихід європейських банків з Росії стала Директива про мінімальні правила покарання за порушення або обхід санкцій Євросоюзу в країнах-учасницях. Затверджена Радою Європейського Союзу 12 квітня 2024 року. Відтепер порушення санкційного режиму буде каратися тюремними увʼязненнями та штрафами. Правда й тут європейці спробували забезпечити собі запасний плацдарм, залишивши на імплементацію положень Директиви аж цілий рік.Проте, історія з арештованими російськими активами та рішенням передавати відсотки з них Україні може послужити каталізатором усіх процесів з боку самої Росії.
Ресурс на продовження війни
15 травня цього року стало відомо, що арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області арештував активи російської «дочки» італійської банківської групи UniCredit. В банку арештували цінні папери, нерухомість і рахунки на суму понад 462 мільйони євро. Судову ухвалу винесли за поданням «Русхимальянс» («дочірня» структура «Газпрому»), який є оператором будівництва газохімічного комплексу в Усть Лузі. Формальною причиною звинувачень стало «ненадання європейськими кредитними організаціями» гарантій добудови підприємства. Зупиненої, зрозуміло, через запровадження санкцій.
Днем пізніше за аналогічною процедурою були арештовані російські «дочки» двох німецьких банків: найбільшого в Європі Deutsche Bank та Commerzbank. Таким чином під арештом опинилися кошти Deutsche Bank в сумі майже 239 мільйонів євро. А в Commerzbankʼу росіяни хочуть «віджати» майже 94 мільйони євро.
Показовим у цій історії є те, що згадані банки «затрималися» із виходом з російського ринку. Вони обіцяли поступово забратися із Росії, але чомусь російська «дочка» італійського UniCredit тільки за минулий 2023 рік принесла йому 890 мільйонів євро прибутку. Німецький Commerzbank дійсно скоротив свої активи в Росії в пʼять разів, але залишив чомусь 400 мільйонів євро. А прибуток європейського гіганта Deutsche Bank у 2023 році, попри згортання, виявився більшим ніж у 2021 році.
В цій історії важливо памʼятати, що мова поки що йде про арешт, а не конфіскацію. Хоча й вона не за горами. Історія з арештом російських «дочок» західних банків є тільки початком «закриття» Росії на зовні і переведення власної економіки на воєнні рейки.
Чому підтвердженням може бути останнє посилення недавнього першого віцепрем'єра російського уряду Бєлоусова до рівня міністра оборони. Бєлоусова – відомого прихильника державної економіки і переконаного адепта переведення всього великого бізнесу у державну власність. Почали, як уже було сказано, з «чужих». Але вже кожне нове одержавлення чийогось приватного бізнесу викличе серйозний спротив одного із кланів. Це, своєю чергою, призведе до гризні щурів, де переможців не буде. І якщо Путін іде на таку крайність, то це означає, що справи в російській економіці дуже погані. А якщо перекрити кисень «паралельному імпорту» та його фінансовому обслуговуванню, то й взагалі стане зле.
Виявляється, коли Росія арештовує своїх «дочок», то це також непогано. На жаль, це тільки перший акт великої драми.
Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA
Оригінальна публікація тут
