2024 рік: можливості для наступу та оборони

Одним з питань, що постає перед військовим керівництвом – що з поставленої союзниками техніки залишилось цілим і неушкодженим, і як цим можна розпорядитися.

Ще у вересні британська «The Guardian» писала, що більшість танків та іншої військової техніки, яка була передана Україні західними країнами на початку 2023 року для контрнаступу, залишається неушкодженою.

На перший погляд інформація парадоксальна і недостовірна – чи можливо в бойових діях такої інтенсивності зберегти майже всю отриману техніку?

Але якщо проаналізувати дані з публічних джерел щодо отримання військової техніки та з ресурсу Oryx, постає цікава картина (для зручності така інформація зведена в таблиці нижче).

Маємо збереженого озброєння ≥ 80%. А це дуже значний ресурс для ведення воєнної кампанії.

До речі, Oryx – це нідерландський сайт розвідки на основі відкритих джерел оборонної тематики. Саме там можна деталізовано (з фото) побачити по кожній позиції знищену, пошкоджену чи залишену техніку.

Наведена вище статистика аж ніяк не є стовідсотковою, бо не вся військова техніка у випадку пошкодження фотографується, обліковується і потрапляє на сайт Oryx. Але вона є достовірною і дає можливість бачити тенденцію по кожному виду озброєнь.

Коаліція винищувачів

США уже передали нам 20 вертольотів Мі-17, які готувалися для Афганістану. Також близько 40 літаків Су-25 і МіГ-29 ми отримали від країн Східної Європи.

2024 рік стане роком отримання довгоочікуваних багатофункціональних легких винищувачів F – 16.

Наприкінці грудня Володимир Зеленський оголосив, що Нідерланди вже розпочали підготовку перших літаків для передачі Україні. Наразі йде мова про 18 літаків. І шість додаткових, про які тамтешній уряд оголосив у лютому.

Загалом очікується постачання 48 винищувачів від Нідерландів та 19 - від Данії.

Можливість отримати навіть одну – дві ескадрильї винищувачів (від 24 до 36 винищувачів F-16) найближчим часом значно посилить Повітряні сили і дасть можливість перехоплювати крилаті ракети, ефективно використовувати сучасні західні системи ракетного озброєння та найголовніше  - нівелює перевагу російської авіації на локальних ділянках фронту.

Допомога Конгресу США

Що повинно бути у багатостраждальному пакеті допомоги від США?

Білий дім має намір виділити кошти на:

• зброя та техніка для ЗСУ  – 13,7 млрд. $;
• закупівля снарядів для ЗСУ – 5,6 млрд. $;
• поповнення запасів армії США та партнерів – 13,4 млрд. $
• допомогу в галузі економічної безпеки, включаючи пряму бюджетну підтримку України – 7,9 млрд. $ (було 11,8);
• продовження військової, розвідувальної та іншої оборонної підтримки – 1,6 млрд. $;
• підтримку українців, переміщених внаслідок війни, а також забезпечення безпеки та притулку у Сполучених Штатах;
• контроль за ядерними та радіологічними кризами, реагування та нарощування потенціалу партнерів у разі надзвичайних ситуацій.

Сумарно в 2023 році за програмами USAI, PDA та FMF ми отримали зброї та боєприпасів на 21,4 млрд. $.

Як бачимо, у цьому році повинно було б бути не менше. При умові голосування пакету допомоги Конгресом.

Джанкой на горизонті

Рішення про наступ чи перехід в оборону прийматиметься військово-політичним керівництвом країни.

Доволі несподівано, але на початок гіпотетичної літньої кампанії наші військові спроможності будуть на порядок кращими, ніж у червні 2023р.

Ми зможемо забезпечити паритет у небі на окремих частинах фронту. Маємо велику кількість броньованих машин піхоти, які забезпечують мобільність та швидкість пересування, особливо в степовій місцевості. Нарощуємо власне виробництво дронів. Наносимо удари по інфраструктурі ворога все далі від лінії державного кордону.

Перш за все, стратегія залежить від того, чи залишиться Америка відданою допомозі Україні. З нею ще можемо досягти прийнятного результату.

Наша хоробрість вражає, але без допомоги США нам не обійтися. ЄС її може замінити шляхом купівлі необхідних позицій у Штатів, але будьмо реалістами – додаткові 25 млрд $ на цей рік зібрати консенсусом 27 країн навряд чи вдасться.

Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA
Оригінальна публікація тут