Перейти до контенту

Кінець класичної морської епохи

Україна змінює парадигму застосування морської сили у війні.

Фрегати, корвети, великі десантні кораблі. Ракетний крейсер, тральщики, патрульні катери. Могутній та грізний Чорноморський флот РФ, як позиціонувала його пропагандистські кремлівські ЗМІ. І Україна, яка практично немає власного флоту.

На початку жовтня минулого року Росія перебазувала до Новоросійська щонайменше 10 кораблів. Супутникові зображення показували, що російські війська перемістили з Севастополя фрегати «Адмірал Макаров» і «Адмірал Ессен», три дизельні підводні човни, п’ять десантних кораблів та кілька малих ракетних кораблів.

А перед цим потонули крейсер «Москва», буксир «Васілій Бех» та десантний корабель «Новочеркаськ». Напевне щось «сталося». Вищезгадані атаки на російський флот започаткували нову еру війни морських безпілотників. Фактично минув рік від задуму до практичного втілення. І це просто фантастичний результат технологій, інженерії та логістики.

Тому виникає питання, чи означає поширення мобільних ракетних систем великої дальності, безпілотних апаратів та іншої зброї кінець епохи, в якій військово-морські сили  зосереджувалися на будівництві малої кількості дорогих багатоцільових кораблів?

Французька доктрина

Jeune École («Молода школа») була стратегічною морською доктриною, розробленою французами у 19 столітті. Вона полягала у використанні невеликих, добре озброєних кораблів для протидії ворожому флоту з великих лінкорів. Франція мала другий за розміром військовий флот того часу, а доктрина Jeune École мала вирішити проблему протистояння британському Королівському флоту, для досягнення паритету з яким Франція не мала ресурсів.

Доктрина Jeune École сильно вплинула на розвиток невеликих флотів у кінці 19-го століття, які намагалися компенсувати відсутність чи недостатню кількість броненосців. Зокрема, в цьому руслі розвивалися флоти Австро-Угорщини, Німецької імперії та Японії. Водночас на межі 20 століття всі ці держави повернулися до традиційної концепції розбудови військово - морських сил навколо основних кораблів.

Зміни в режимі онлайн

В епоху, коли військово-морські судна стають все дорожчими, атакувати кораблі дешевими безпілотниками є найкращою формою асиметричної війни. Наприклад, есмінець ВМС США «Arleigh Burke» коштує понад 2 мільярди доларів, а новий корабель ВМС США DDG(X) коштуватиме понад 3 мільярди доларів. Ефективність використання безпілотних надводних апаратів для нападу на морські кораблі очевидна.

Багатоцільовий фрегат ВМС США класу Constellation, який зараз будується, коштуватиме понад 1 мільярд доларів США у програмі, яка передбачає поставку 20 суден протягом наступного десятиліття.

Наслідки війни в Чорному морі викликають серйозні запитання щодо того, чи варті інвестиції таких приголомшливих сум не лише в Сполучених Штатах, а й деінде, якщо кораблі вартістю кілька мільярдів доларів можуть бути потоплені ракетами та/або дронами за декілька мільйонів.

Укуси москітів

Королівський військово-морський флот Нідерландів вивчає можливість придбання недорогих суден з малою кількістю екіпажу, які могли би швидко та ефективно збільшити бойові можливості надводного флоту.

Бо легкі та маневрені катери дешевші за великі аналоги і можуть виконувати практично весь спектр завдань на рівні з великими надводними кораблями.

Наприклад, якщо порівняти ракетний катер і корвет, вони обидва виконують функції завдавання ракетних ударів по кораблях противника, і там, і там по 8 однакових протикорабельних ракет. Але катер при цьому коштує в чотири-шість разів менше ніж корвет і для нього потрібна менш коштовна система базування. Обслуговування катера також набагато дешевше.

«Москітний» флот за визначенням – це сукупність швидкохідних і маневрених малих бойових кораблів, наприклад, торпедних, сторожових, ракетних, а також інших малих катерів

«Москітний» флот ідеально підходить для охорони чорноморського та азовського узбережжя України.

В сучасних реаліях нам життєво необхідні швидкохідні і маневрені малі бойові кораблі, малі субмарини та повноцінна флотилія підводних/надводних дронів.

До речі, кілька років тому флот мав усі шанси отримати одразу три субмарини класу DG-160 виробництва італійської компанії. Побудували їх в Румунії для Саудівської Аравії. У якийсь момент політичні обставини завадили виконати контракт із саудитами, тому італійці запропонували ці човни нам. Ми відмовилися.

А дарма. DG-160 - це повноцінна мала субмарина довжиною 32,2 м, шириною 4,12 м. Має чотири торпедні апарати калібру 533 мм, два засоби доставлення бойових плавців на палубі. Може нести до шести морських мін. Для України – це просто ідеально.

Важливо також те, що субмарина легко розбирається на секції, які можна перевозити на великогабаритних вантажних авто. Це дає змогу виводити їх в море з будь-якого пункту, обладнаного пірсом. Не потрібно обладнувати окрему повноцінну базу.

Тому за таких обставин реалізація проекту зі створення потужного «москітного» флоту в умовах домінування противника в морі й повітрі сьогодні є стратегічно правильною концепцією в напрямі нарощування бойових спроможностей надводного флоту.

Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA
Оригінальна публікація тут

Останні новини